Пам'ятки Львівського району

Меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові засновано в 1998 році в особняку, в якому він із родиною жив у 1902-1914 роках.

В цей час Грушевський був професором Львівського університету, тут же став ініціатором створення Української національно-демократичної партії.

Основна експозиція музею присвячена львівському періоду у житті Грушевського. Представлено оригінали його видань, фотографії, листи вченого, особисті речі родини Грушевських.

Також висвітлюється діяльність Михайла Грушевського на чолі Центральної Ради Української Народної Республіки.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича відкрився 1995 року в будинку композитора у Львові з ініціативи його дружини, мистецтвознавиці Зеновії Штундер.

Двоповерховий будинок зведено у другій половині 1950-х років. Пані Зеновія виділила під музей другий поверх успадкованого нею будинку і почала працювати в музею старшою науковою співробітницею.

У двох експозиційних кімнатах збережені інтер’єри кабінету композитора та його спальні. У третій кімнаті експонуються видання музичних творів композитора, сімейні світлини, предмети образотворчого мистецтва.

Меморіальний музей Станіслава Людкевича є відділом Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької. На фасаді будинку встановлено художньо-меморіальну таблицю з горельєфом композитора.

Меморіальний музей тоталітарних режимів "Територія терору" відкрито у Львові на території пересильної в'язниці №25.

В'язниця була створена в 1944 році радянською окупаційною адміністрацією, що прийшла на зміну нацистській. В роки Другої світової війни на цьому місці було львівське гетто.

В музейному комплексі відтворено два бараки, сторожові вежі, загорожа з колючого дроту та інші інфраструктурні об'єкти.

Музей розповідає про історію політичних, соціальних, етнічних та релігійних репресій тоталітарних режимів проти населення, яке мешкало на території України.

Монастир сакраменток (бенедиктинок безперервного поклоніння Святим Таїнствам) з костелом Заручин Пресвятої Діви Марії та святого Йосипа збудований у Львові в 1744-1780 роках на місці фахверкового храму, заснованого в 1718 році.

Необароково вежа зведена під час реконструкції у 1884-1887 роках за проєктом Адольфа Мінасевича.

В 1995 році храм освячено як церкву Святої Трійці Української греко-католицької церкви.

Василіянський монастир Святого Онуфрія у Львові - архітектурна пам'ятка середньовіччя. За деякими даними, його було засновано ще за часів князювання Лева Даниловича, сина засновника міста Данила Галицького.

Кам'яні будівлі Онуфріївської церкви, Троїцької каплиці-дзвіниці та монастирських келій були збудовані в 1505 році князем Костянтином Острозьким.

В архітектурі поєдналися традиції українського сакрального зодчества з формами ренесансу та бароко. Під час бойових дій монастирський комплекс відігравав роль оборонної споруди.

На монастирському цвинтарі в 1583 році був похований першодрукар Іван Федоров.

Монастир святого Онуфрія належить до Української греко-католицької церкви.

Каплиця Боїмів біля стін Латинського кафедрального собору (Катедри) – одна з найпримітніших архітектурних споруд Львова у стилі Ренесансу, пам'ятка архітектури національного значення.

Каплиця збудована на початку XVII століття над фамільним склепом львівських патриціїв Боїмів (поряд із собором знаходився міський цвинтар). Імовірно, будівництво велося артіллю архітектора Андрія Бемера.

Цю споруду в стилі зрілого ренесансу з переходом до бароко фахівці називають яскравим взірцем південного маньєризму в Україні. Західний фасад каплиці вражає багатством декоративного оздоблення. Автором скульптурної композиції вважається майстер із Вроцлава Гануш Шольц. Купол увінчує незвичайна скульптура Христа, що сидить. Інтер'єр також насичений безліччю скульптурних зображень, більшість із яких виконано Яном Пфістером.

Музей "Каплиця Боїмів" є підрозділом Львівської національної галереї мистецтв.

Музей "Криївка підпільної типографії УПА" відкрився 2014 року на території Басівського дендропарку, що на північ від села Басівка поблизу Львова. На цьому місці у 1955 році відбувся останній бій між групою місцевих повстанців та загоном спецназу КДБ.

Під час визвольної боротьби проти радянської окупації бійцями УПА тут була створена підпільна друкарня. Криївка-музей відтворена у первісному вигляді за спогадами очевидців. Підземне сховище складається з трьох приміщень, що поєднані тунелем завдовжки 30 метрів.

В експозиції представлені імпровізовані меблі, каганці, піч, друкарські машинки, побутові речі повстанців, світлини, оригінали та копії документів. Також відтворена мінікаплиця, одним з експонатів якої є "Молитовник українського народу" (1947 рік).

Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" відкрився у 1992 році в п’ятикімнатній квартирі житлового будинку по вулиці Героїв Майдану, 18, збудованого у 1937-1939 роках за проєктом Зигмунта Шпербера в стилі львівського функціоналізму. В цій квартирі у 1944-1949 роках мешкав український радянський письменник і пропагандист Ярослав Галан. Тут він був убитий в результаті замаху.

Експозиція музею відображає суперечливі політичні події та соціальні конфлікти першої половини XX століття, на тлі яких розвивалася література Львова. В інтер'єрах міського помешкання представлені мебіл, гравюри, фотографії, живопис, поштівки, афіші тогочасного Львова.

Український модерн, "молодомузівці", поезія січових стрільців, взаємовплив митців Галичини та Наддніпрянщини, творчість заборонених та репресованих поетів і письменників, славетні українські імена в еміграції – ось далеко не повний перелік тем, які висвітлює експозиція музею.

Музей "Літературний Львів першої половини XX століття" є відділом Львівського історичного музею.

Музей "Львів стародавній" відкрився у 2020 році у підземеллях Преображенської церкви, що у середмісті Львова, поруч із площею Ринок.

Це вже другий заклад великого проєкту інноваційних музеїв під брендом "Становлення української нації", що поєднує сучасні експозиційні технології, реалістичні 3-D фігури видатних українців та експонати з приватних колекцій і музейних фондів.

У львівському музеї представлено 40 фігур визначних особистостей, що мали вплив на розвиток міста з 1256 до 1772 року. Серед них король Данило Галицький, князь Василько Романович, король Казимир ІІІ, скульптор Іоан Пінзель, засновник перших віденських кав'ярень Юрій Кульчицький та багато інших.

Проводяться класичні і тематичні екскурсії, дитячі квести, майстеркласи з декорування зброї, плетіння кольчуг, гончарства, виготовлення ляльки-мотанки, малювання кавою, середньовічних танців.

Квитки можна завчасно придбати онлайн.

Музей "Панська садиба ХІХ століття" створюється Львівським обласним історико-краєзнавчим музеєм на базі палацу Бартманських в Журавниках.

Палац у стилі класицизму збудував у другій половині XIX століття відомий галицький політик і державний діяч, віцепрезидент Львова Освальд Бартманський, який жив тут зі своєю дружиною Севериною Тустановською. Пізніше маєток винаймали орендарі. Згодом панська садиба перейшла у власність громади, у ній була відкрита школа, яка діяла і за радянської влади.

Зараз триває реставрація палацу. Планується повне відтворенння традиційного інтер’єру та екстер’єр садиби тогочасної епохи та ландшафтного парку на березі ставка.

Музей іудейської культури та історії львівських євреїв "Слідами галицьких євреїв" діє у Львові при Всеукраїнському єврейському благодійному фонді "Хесед-Ар'є".

Спочатку музей був заснований лише в одній кімнаті на першому поверсі фонду, а напередодні 2020 року розширився на кілька нових експозиційних приміщень. Експонати для нього ентузіасти збирали протягом 20 років існування музею.

Зокрема, сьогодні в музеї представлені такі експозиції: "Відділ жертв НКВС та нацизму", "Історія львівських синагог та рабинів", "Банкіри та ремісники передвоєнного періоду", "Єврейські госпіталі" тощо.

Церква Святого Архістратига Михаїла в Старій Скваряві під Жовквою – один із найдавніших дерев'яних храмів України, які мають точне датування.

Згідно з написом на брусі південної стіни, храм побудований в 1508 році. Церква спочатку стояла на давньоруському городищі Щекотин у сусідньому Глинську. В 1715 році була перенесена до Старої Скваряви, коли згорів місцевий храм.

Було перенесено й іконостас - одну з найкращих пам'яток перемишльської школи іконопису. До XVI сторіччя відносяться ікони молитовного ряду, на яких зображені по дві постаті святих та по два євангельські сюжети. Центральною іконою ряду є "Спас у силах небесних", під яким зображена "Таємна вечеря". Ці твори належать пензлям майстрів перемишльської школи іконопису. Царські врата відносять до середини XVII століття.

З 2015 року в храмі діє музей "Староскварявський іконостас XVI-ХVIII століть" – філія Львівського музею історії релігії.

Інформація по доступності: наявний пандус.

Львівська філія музею у темряві "Третя після опівночі" відкрилася у 2023 році.

Тут можна відвідати виставку "Мистецтво на дотик" з екскурсією в абсолютній темряві та у супроводі незрячого гіда. Така екскурсія дасть можливість по-новому дослідити 25 експонатів, що представляють відомі твори архітектури, живопису та кіномистецтва, які більшість людей звикли сприймати лише візуально.

Екскурсії в темряві проводяться для груп до 3-х осіб, тривають 45 хвилин. Після цього відвідувачам пропонують провести час за цікавими активностями в кімнаті відпочинку – навчитесь писати шрифтом Брайля, пограти в сенсорні ігри тощо.

Для дітей до 10 років пропонується командний квест, який дозволяє дізнатися цікаві факти про органи чуття та зрозуміти особливості сприйняття світу незрячими людьми.

Крім закладу у Львові, також працює музей "Третя після опівночі" у Києві.

Музей автентичного одягу та прикрас зі всіх регіонів України відкрила у Львові колекціонерка та етнографиня Роксоляна Шимчук у 2024 році. Експрозиція розташовується у підвальному приміщенні Львівського палацу мистецтв.

Засновниця музею почала збирати свою колекцію ще на початку 1990-х років. Понад 30 років вона шукала та відновлювала старовинний одяг, прикраси та головні убори. Зараз її колекція налічує кілька тисяч зразків українського народного прикладного мистецтва.

В музейній експозиції представлена лише частина зібрання. Тут можна побачити народні строї Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Буковини, Поділля, Львівщини, Волині, Подніпров’я та Лівобережної України.

За попередньою домовленістю заснивниця музею проводить авторські екскурсії. На першому поверсі працює етногалерея, де можна придбати сучасні дизайнерські речі й прикраси, автором яких є Роксоляна Шимчук.

Музей визвольної боротьби України розміщений в історичному будинку колишнього Стрілецького товариства Львова (1869-1871 роки), що в південній частині парку "Знесіння". Відкритий у 2012 році з нагоди 70-річчя Української повстанської армії як відділ Львівського історичного музею.

Експозиція в хронологічній послідовності розкриває основні етапи боротьби за самостійну соборну Українську державу і охоплює період від ХІХ до кінця ХХ століття.

Зокрема, тут можна дізнатися про діяльність спортивних організацій "Сокіл" та "Січ", метою яких було виховання фізично здорової та національно свідомої української молоді Галичини та Буковини. Історію та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців висвітлюють документи, світлини та фрагменти зброї, знайденої в районі боїв УСС на горі Маківка. В експозиції про Українську революцію  1917-1921 років: зразки тогочасної зброї, реконструкція військового однострою Армії УНР, ориґінальний кітель вояка Української галицької армії, документи Центральної ради та грошові знаки УНР тощо.

Значна частина експозиції присвячена діяльності бойових підрозділів Української повстанської армії. У стилізованих під лісові хащі інтер’єрах представлено матеріали про основні етапи формування та організаційну структуру УПА, діяльність Воєнної округи "Буг", старшинські та підстаршинські вишколи, медичну служба УПА, видавничу і пропагандистську роботу. Великий інтерес викликає розділ, присвячений історії Української дивізії "Галичина": особисті речі дивізійників, пропам’ятні комбатантські відзнаки, таборові видання.

Наступні експозиції розповідають про більшовицькі репресії у Західній Україні, рух шістдесятників, діяльність Української Гельсінської групи, демократичні процеси кінця 1980-х років та проголошення Незалежності України.

Секторами Музею визвольної боротьби України є Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича (Львів) та Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця (Зашків).