Пам'ятки Сумської області

Село Нова Слобода на Сумщині називають українською Хатинню, оскільки в 1942 році німецькі окупанти розстріляли 586 жителів села, щоб помститися за допомогу селян партизанському загону Сидора Ковпака.

В центрі Нової Слободи в 2004 році було відкрито меморіал "Дзвін Скорботи" - пам'ятник непокореному селу та його мужнім мешканцям.

Монумент виконаний у формі дзвона, всередині знаходиться невеличка каплиця, на мармурових плитах вибито імена всіх загиблих у тій трагедії.

Будинок-музей Антона Чехова в Сумах створено в дворянській садибі родини Лінтварьових (XVIII-XIX століття), розташованої в районі Лука.

В 1888-1889 роках письменник жив у західному флігелі - одноповерховому білому будиночку з шістьма колонами та ганком. Свої сумські враження письменник використав в оповіданнях "Іменини", "Сумна історія", п'єсах "Лісовик" та "Чайка". Про садибу Лінтварьових він писав: "Абація та Адріатичне море чудові, але Лука і Псел краще".

Музей Чехова відкрито в річницю від дня народження письменника в 1960 році. Меморіальна експозиція розповідає про життя Чехова на Луці, про його медичну допомогу місцевим жителям, про творчу роботу та поїздки Україною.

Відновлено інтер'єри вітальні та їдальні, кімнати для гостей та "кімнати Антоші", яка служила Чехову спальнею та робочим кабінетом. Співробітники музею проводять краєзнавчі екскурсії.

Також зберігся великий східний флігель садиби Лінтварьових, у якому жила родина письменника, коли в 1890 році Чехов подорожував на Сахалін.

Спадщанський ліс на північний захід від Путивля в 1965 році оголошений історико-культурним заповідником, оскільки саме тут у 1941 році було створено знаменитий партизанський загін Сидора Ковпака, який боровся з німецькими окупантами в роки Другої світової війни.

Внаслідок активних дій загону Ковпака на Сумщині та в прилеглих районах було створено великий партизанський край, на території якого в 1942 році діяло 24 загони та 127 груп (близько 18 тисяч партизанів). Загін Ковпака з боями пройшов тилами ворога 18 тисяч кілометрів, воював на всій території України від Путивля до Карпат.

Меморіальний комплекс у Спадщанському лісі відкриває стела "Народні месники", далі "Алея героїв" веде до пам'ятника "Партизанська слава". Реконструйовано партизанський укріпрайон із 9 землянками: штаб, санчастину, кухню, землянки розвідників, мінерів, 2-й, 4-й, 5-й опергруп, особиста землянка Сидора Ковпака. Біля санчастини – братська могила.

Також там розташовані основні об’єкти меморіального комплексу "Спадщанський ліс": Музей партизанської слави та Музей зброї та військової техніки. В музеї представлені особисті речі партизанів, зразки зброї, фотографії, документи тощо. Біля музею встановлено гармату, що була на озброєнні у ковпаківців, та захоплений ними німецький танк Т-ІІІ.

2019 року на території комплексу відкрився Музей "Парк радянського періоду". Тут представлені радянські пам'ятники, бюсти і скульптури, зібрані з Сумської, Полтавської та Чернігівської областей. Серед них пам'ятники Марксу, Леніну, Сталіну, Котовському, Щорсу, Фрунзе, Чапаеву та інші.

Старовинна козацька Миколаївська церква - найдавніша архітектурна пам'ятка Глухова. Споруджена майстром Матвієм Єфимовим у стилі бароко.

За гетьманських часів на площі перед церквою проходили козацькі ради, на яких вирішували різні державні питання, а в самому храмі проводилися "елекції" - пишні церемонії посвячення в гетьмани.

Тут знаходиться могила політика і державного діяча Гетьманщини, генерального хорунжого Миколи Ханенка.

Ефектна Михайлівська церква у Воронежі – шедевр пізнього українського бароко. Збудована в 1781-1786 роках за проєктом архітектора Івана Григоровича-Барського (за іншою версією – Раставеллі).

За плануванням близька до побудованої Григоровичем-Барським Покровської церкви на Подолі в Києві. Відмінною особливістю архітектури є поєднання архітектурних прийомів, що використовуються при будівництві православних і католицьких храмів, що практично не зустрічається в культових спорудах Лівобережної України. Для прикраси зовнішньої поверхні церкви використано тематичні горельєфи, що зображають апостолів.

Інтер'єри розписував видатний український художник Микола Мурашко.

Шкільний музей народознавства "Дзвіниця Одкровення вічності" працює у Роменській загальноосвітній школі №5.

Має п'ять експозицій:  "Рушники рідного краю", "Спадщина очима дітей", "Хліб – всьому голова", "Голодомор 1932-1933 років", "Великодня писанка".

Музей меморіально-освітнього комплексу пам'яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів "Родинна пам’ять" відкрився в 2015 році в одній із будівель колишнього виробничого об'єднання "Свема" в місті Шостка.

Створений як база для вивчення історії Європи на прикладі історій мешканців Шостки та району – жертв Другої світової війни. Ініціатором заснування музею став художник Кролевецької ткацької фабрики Іван Дудар, який ще з початку 2000-х років почав збирати матеріали про примусову працю шостківчан на нацистському пороховому заводі фірми "Айбіа" в Німеччині. Партнерами проєкту стали Документаційний центр дослідження історії порохового заводу Лібенау та УНФ "Взаєморозуміння і примирення".

Експозиція розміщена на двох поверхах, площею понад 700 квадратних метрів. Основою для художнього рішення стали кролевецькі рушники та шосткинська кіноплівка. Експозиція розповідає про довоєнну промислову історію Шостки, сталінські репресії на Шосткинщині, нацистську окупацію міста в роки Другої світової війни, повоєнну відбудову міста.

Музей присвячений жертвам Голокосту, радянським військовополоненим, остарбайтерам, в'язням нацистських та сталінських концтаборів.

Меморіально-освітній комплекс "Родинна пам’ять" є відділом Шоскинського краєзнавчого музею.

Експозицію краєзнавчого музею "Петро Чайковський та Україна" розміщено в селі Низи в садибному будинку поміщика Миколи Кондратьєва, у якого в 1871-1879 роки щоліта гостював видатний композитор Петро Чайковський.

З Кондратьєвим Чайковського познайомив його друг Олексій Голіцин із сусіднього Тростянця (там також є музей Чайковського). У Низах композитор працював над операми "Черевички", "Опричник", Другою та Третьою симфоніями, створив кілька фортепіанних п'єс та романсів. Кондратьєву він присвятив цикл п'єс "Вечірні мрії", його дружині - "Салонний вальс", доньці - "Вальс-дрібничку", а гувернантці - "Сентиментальний вальс".

Наступний власник садиби, цукрозаводчик Дмитро Суханов, під час реконструкції зніс флігель, у якому жив Чайковський, але основна будівля збереглася.

В радянські часи тут розташовувався клуб цукрозаводу, потім середня школа. З 1990 року в частині приміщень знаходиться постійна виставка-музей Чайковського, що відтворює атмосферу ХІХ століття. Експозицію, присвячену композитору, складено з експонатів Сумського обласного краєзнавчого музею.

Будівля гостро потребує ремонту. У зв'язку з відсутністю опалення музей працює лише у літній період.

Музей авіації в Конотопі є відділом Конотопського міського краєзнавчого музею імені Олександра Лазаревського.

Історія музею розпочалася у 2004 році з оглядового майданчика Конотопської авіабази, на якому були встановлені три гелікоптери сімейства Міля.

На сьогодні в експозиції представлено літак Л-39, а також сім різних гелікоптерів КБ Міля, зокрема єдиний в світі збережений до наших днів повітряний пункт управління Мі-22.

Крім того, можна оглянути військовий бункер часів Другої світової війни.

Етнографічний музей горюнської культури в селі Нова Слобода відкрився 2017 року як філія Державного історико-культурного заповідника у місті Путивль.

Презентує унікальну культуру горюнів – невеликої етнічної групи, що мешкає на Путивльщині. На думку дослідників – це автохтонне давньослов’янське населення, яке зберегло самобутню культуру, мову та архаїчні риси в побуті.

Музейна експозиція відтворює садибу горюнів кінця XIX – початку XX століть. У інтер’єрі хати представлено меблі, різноманітні предмети побуту, одяг тощо. У господарських будівлях – сараї, клуні, вітряку – експонуються знаряддя праці, інший сільськогосподарський реманент.

Крім цього, на горюнському подвір’ї можна побачити колодязь-журавель та рідкісний різновид погреба – шийну яму.

Музей історії євреїв Глухівщини відкрився в 2003 році з ініціативи глухівської єврейської громади "Хаверім".

Нині музей налічує понад 1500 експонатів, з яких 148 є оригінальними. Тут можна простежити історію відомих єврейських родів Цвейфелів, Двоскіних, Янпольських.

Найціннішими експонатами вважаються сувої Тори з глухівської синагоги.

Музей історії Сумського державного педагогічного університету імені Антона Макаренка заснований у 1962 році, є підрозділом відділу соціальної та культурно-масової роботи СумДПУ.

В музеї зібрано понад 8000 експонатів, які розповідають про заснування навчального закладу в 1924 році, періоди Другої світової війни, післявоєнної відбудови та розвитку освіти регіону до наших днів.

Окрема експозиція присвячена творчій спадщині видатного педагога, одного із засновників системи дитячо-підліткового виховання Антона Макаренка, який був родом із Сумщини.

Музей історії Сумського полку Слобідського козацтва створено в 2003 році з ініціативи громадської організації "Сумський полк слобідського козацтва імені Герасима Кондратьєва".

Розташований у невеликому офісі на 2-му поверсі кутового будинку на Воскресенській. Експозиція музею розкриває козацьку історію Сумщини ХVII – початку ХХ сторіччя. Зокрема, подано фрагмент дерев'яного частоколу Сумської фортеці, знайдений під час реконструкції вулиці Воскресенської.

Також можна побачити фрагмент кованих віконних ґрат із Всесвятської церкви Сумського Успенського монастиря, фрагменти оснастки в'їзних воріт Сумської фортеці, зброю та екіпірування Сумського гусарського полку.

Гордість музею – кольоровий портрет засновника Сум полковника Герасима Кондратьєва.

Музей лісу в Тростянці відкрито в 2019 році при Тростянецькому лісгоспі до 70-ї річниці утворення Сумського обласного управління лісового та мисливського господарства.

В експозиції представлені зразки флори та фауни Сумщини, знаряддя для ведення лісового господарства, посадки лісу та заготівлі деревини. На території лісгоспу можна прогулятися мінідендропарком та придбати садженці.

Від музею починається екологічна стежка, довжиною у 4,3 кілометри, яка пролягає урочищем "Нескучне" і включає 10 зупинок, серед яких плантація горіха чорного, дуб віком до 500 років, Якубів Яр, "Грот Німф" тощо.

Під час російської військової агресія 2022 року і тимчасової окупації Тростянця будівля Музею лісу зазнала значних руйнувань. Експозиція відновлюється.

Меморіальний комплекс останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського в селі Пустовійтівка на Сумщині включає Музей Петра Калнишевського, що є відділом Державного історико-культурного заповідника "Посулля".

Музей заснований у 2005 році на основі матеріалів Роменського краєзнавчого музею, що раніше складали виставку "Легендарний кошовий". Розташований у приміщенні будинку культури села Пустовійтівка, на батьківщині Петра Калнишевського.

Основна експозиція розповідає про життєвий шлях кошового отамана: дитинство в рідному селі, посвячення в джури на Січі, службу у Війську Запорозькому Низовому, обрання кошовим отаманом, участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 років, ув'язнення за наказом царського уряду та заслання на Соловки. Представлено реконструкцію інтер'єру соловецької камери, де 25 років просидів Петро Калнишевський.

Також експонуються фрагменти дерев'яної Троїцької церкви, побудованої коштом отамана в Пустовійтівці (нині реконструйована). Також можна побачити колекцію козацької зброї, монет, люльок, ікон.

Ще у двох експозиційних залах представлені місцеві археологічні знахідки скіфських часів та матеріали про інших видатних вихідців із Путовійтівки.