Пам'ятки Львівської області

Музей "Нескорені" у Стрию відкрився у 2022 році під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Експозицію музею склали воєнні трофеї російсько-української війни, які привезли бійці батальйону "Карпатська Січ".

У музеї можна побачити різні види зброї, екіпірування українських військових, а також одяг та захист окупантів, багато фотографій і "розпаковку" російського сухпайка.

Музей автентичного одягу та прикрас зі всіх регіонів України відкрила у Львові колекціонерка та етнографиня Роксоляна Шимчук у 2024 році. Експрозиція розташовується у підвальному приміщенні Львівського палацу мистецтв.

Засновниця музею почала збирати свою колекцію ще на початку 1990-х років. Понад 30 років вона шукала та відновлювала старовинний одяг, прикраси та головні убори. Зараз її колекція налічує кілька тисяч зразків українського народного прикладного мистецтва.

В музейній експозиції представлена лише частина зібрання. Тут можна побачити народні строї Гуцульщини, Бойківщини, Покуття, Буковини, Поділля, Львівщини, Волині, Подніпров’я та Лівобережної України.

За попередньою домовленістю заснивниця музею проводить авторські екскурсії. На першому поверсі працює етногалерея, де можна придбати сучасні дизайнерські речі й прикраси, автором яких є Роксоляна Шимчук.

Музей академіка Філарета Колесси відкрито у 1971 році з нагоди сторіччя від дня народження цього видатного українського композитора та етнографа, якого вважають засновником українського етнографічного музикознавства. 

Музей розташований в одній із кімнат Народного дому села Ходовичі, де Колесса прожив значну частину свого життя. Він зібрав у селі понад 225 різноманітних за змістом, жанровою палітрою і мелодійністю пісень.

В експозиції представлені матеріали про життя вченого зі світовим ім'ям. Є тут особисті речі Філарета Колесси: скрипка, фонограф, костюм, родинні світлини, а також його листи, оригінальні рукописи, збірки "Вулиця", "Гагілки", "Наша дума", "На Щедрий вечір" та інші. Представлене погруддя ученого, виконане скульптором Яковом Чайкою.

Музей народного побуту організований місцевим священиком, колекція виставлена в приміщенні пам'ятки архітектури – дерев'яній дзвіниці церкви Святого Михайла (1730 рік).

Триярусна дзвіниця вважається пам'яткою гуцульського дерев'яного зодчества.

В музеї представлені різноманітні інструменти, посуд, ткацькі верстати, народний одяг, меблі. На другому поверсі - виставка ікон та вишитих хоругв.

Екскурсії проводить священик розташованої поруч церкви Святого Михайла (1902 рік).

Музей-світлиця національно-визвольної боротьби в місті Рудки представляє історичний матеріал про боротьбу за українську державність у 1918-1919 та у 1930-1940 роках на Рудківщині.

На найпочеснішому місці – портрет головнокомандувача УПА генерала Романа Шухевича.

Музей визвольної боротьби ОУН-УПА в селі Кавське на Львівщині створений у 1993 році з ініціативи краєзнавця Зиновія Кочмарського, який народився у засланні, оскільки його батьки були репресовані радянською владою.

Музей розташовується на другому поверсі Народного дому села Кавське. У чотирьох залах представлені матерали, що розповідають про історію виникнення руху спротиву під час радянської окупації Галичини та про різні етапи боротьби українських патріотів за визволення поневоленого народу.

Представлені однострої січових стрільців та воїнів УПА, оригінальні документи із розсекречених архівів управління НКВС колишньої Дрогобицької області, друкарська машинка та речі повстанців, знайдені 1997 року у криївці в Белецькому лісі, вишивки, які гаптували у сталінських таборах, документи ОУН та унікальні світлини.

Особливим експонатом є лист-рукопис Степана Бандери від 28 березня 1956 року, який він написав друзям до США.

Музей визвольної боротьби України розміщений в історичному будинку колишнього Стрілецького товариства Львова (1869-1871 роки), що в південній частині парку "Знесіння". Відкритий у 2012 році з нагоди 70-річчя Української повстанської армії як відділ Львівського історичного музею.

Експозиція в хронологічній послідовності розкриває основні етапи боротьби за самостійну соборну Українську державу і охоплює період від ХІХ до кінця ХХ століття.

Зокрема, тут можна дізнатися про діяльність спортивних організацій "Сокіл" та "Січ", метою яких було виховання фізично здорової та національно свідомої української молоді Галичини та Буковини. Історію та бойовий шлях легіону Українських січових стрільців висвітлюють документи, світлини та фрагменти зброї, знайденої в районі боїв УСС на горі Маківка. В експозиції про Українську революцію  1917-1921 років: зразки тогочасної зброї, реконструкція військового однострою Армії УНР, ориґінальний кітель вояка Української галицької армії, документи Центральної ради та грошові знаки УНР тощо.

Значна частина експозиції присвячена діяльності бойових підрозділів Української повстанської армії. У стилізованих під лісові хащі інтер’єрах представлено матеріали про основні етапи формування та організаційну структуру УПА, діяльність Воєнної округи "Буг", старшинські та підстаршинські вишколи, медичну служба УПА, видавничу і пропагандистську роботу. Великий інтерес викликає розділ, присвячений історії Української дивізії "Галичина": особисті речі дивізійників, пропам’ятні комбатантські відзнаки, таборові видання.

Наступні експозиції розповідають про більшовицькі репресії у Західній Україні, рух шістдесятників, діяльність Української Гельсінської групи, демократичні процеси кінця 1980-х років та проголошення Незалежності України.

Секторами Музею визвольної боротьби України є Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича (Львів) та Історико-меморіальний музей полковника Євгена Коновальця (Зашків).

Музей українського художника-модерніста Володимира Патика відкрився у Львові у 2024 році. Розташований у приміщенні вілли Потуліцьких, спорудженої у 1891-1894 роках за проєктом бюро Івана Левинського у стилі пізнього необароко.

Під музей облаштовано хол, терасу, дві інтерактивні кімнати, виставкову зала та коридор зі змінною експозицією. В одній із кімнат відтворено майстерню-студію Володимира Патика.

Дружина митця Романа Василина передала в дарунок музею приблизно 100 його живописних та графічних творів, ескізи, архіви, а також особисті речі митця. Ця колекція стала основою музейної експозиції.

Музей Володимира Патика є філією Львівського обласного історико-краєзнавчого музею.

Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Львові створено 2001 року за сприяння та фінансової підтримки Товариства вояків УПА в США імені генерал-хорунжого Тараса Чупринки. Є відділом Львівського історичного музею, сектором Музею визвольної боротьби України.

Музей розташовується в старовинному будинку на території колишнього селища Білогорща (нині районі Львова), де у 1950 році знаходилась остання штаб-квартира головного командира УПА.

Експозиція на першому поверсі розповідає про рід Шухевичів, юнацькі роки Романа Шухевича, його військово-політичну діяльність та збройну боротьбу українського визвольного руху. Зокрема, представлено автобіографію, написану рукою Шухевича, а також предмети, пов’язані з його пластовою діяльністю.

Другий поверх музею відтворює побут часів перебування головного командира УПА на цій підпільній квартирі: сходи, житлова кімната, криївка. Саме тут відбувся останній бій Романа Шухевича з підрозділом МДБ 5 березня 1950 року. В кімнаті, де мешкав і працював Роман Шухевич, представлено оригінальні меблі (стіл, чотири стільці, фотель), виготовлені в середині 1930-х років у Західній Європі, які подарувала музеєві донька генерал-хорунжого Марія Трильовська.

1 січня 2024 року музей Романа Шухевича у Львові був повністю знищенний пожежею, яка виникла внаслідок повітряної російської терористичної атаки. Втрачені меморіальні речі Романа Шухевича: стіл, крісла, фотель, фортепіано, а також погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решта близько 600 одиниць експонатів від початку повномасштабної російсько-української війни були перенесені в інше місце.

Музей гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного відкрито в селі Кульчиці, в якому він народився в 1570 році в родині місцевого шляхтича.

Звідси він вирушив на навчання до Острозької академії, а потім подався на Запорозьку Січ, ставши згодом одним із найвидатніших політичних діячів в історії України.

В 1992 році в Кульчицях було встановлено пам'ятник Сагайдачному.

Музей Сагайдачного відкрито в приміщенні колишньої початкової школи. Експозиція налічує близько 900 експонатів. З 1993 року, кожної третьої неділі квітня, щорічно біля пам'ятника Петру Сагайдачному проходить "День пам'яті Сагайдачного".

Тут же представлена ​​експозиція, присвячена ще одному знаменитому уродженцю Кульчиць - Юрію Кульчицькому, героєві оборони Відня 1683 року та власнику першої віденської кав'ярні.

В 2010 році перед музеєм встановлено пам'ятник Юрію Кульчицькому.

Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України займає неоренесансну будівлю на головній вулиці Львова.

В основі купола розміщена алегорична скульптурна група, що символізує економічне процвітання Галичини, яку називають єдиною у світі статуєю Свободи, що сидить.

В експозиції представлена багата колекція кераміки, фарфору та фаянсу, виробів із художнього скла. Колекція годинників XVI-XX століття налічує близько 350 екземплярів.

Музей Жидачівської землі є складовою Музею-заповідника гетьмана України Івана Виговського, який своєю чергою входить до складу Львівської національної галереї мистецтв. З 2013 року музей розташовується у приміщенні колишньої школи в Жидачеві.

У музеї представлено найбільш важливі події історико-культурного життя Жидачева – літописного Удеча, перші письмові згадки про який датуються 1164 роком. Зокрема, експонуються археологічні знахідки, виявлені під час проведення досліджень на території колишнього Жидачівського замку (XI-XIV століття) та Замковій горі (XIV-XVI століття). З-поміж них: Половецький ідол VI-VII століть, фрагменти козацької зброї, знаряддя праці, вироби із заліза, міді, каменю тощо.

Представлено макети стародавніх замків, що існували в Жидачеві, а також макети багатьох інших відомих архітектурних пам'яток України.

Експозиція висвітлює життя й діяльність відомих історичних постатей, пов’язаних з Жидачівським краєм. Серед них портрети та копії портретів родини Даниловичів, Жевуських, Ходорівських, Виговських та інших козацьких гетьманів. В художній галереї представлений живопис та скульптура відомих український митців ХХ століття. Постійна виставка "Народна вишивка Жидачівського краю" демонструє кращі зразки народного мистецтва середини ХХ століття.

Приватний музей загиблих літаків відкрився у селі Хоросно біля Львова 2020 року. Незвичайну експозицію створив львівський дослідник та мандрівник Андрій Риштун.

В музейній експлозиції представлено уламки 12 літаків часів Другої світової війни, знайдені дослідником на території Західної України. Переважно це німецькі та радянські літаки. Серед них: Ju-52, Ju-88, He-111, Fw-190, МіГ-3, Іл-2, АНТ-40 (СБ), ДБ-3А, A-20 Boston, P-39 Airacobra, Як-9, Іл-4 та інші.

Центральне місце в музейному павільйоні посідає авіаційний двигун BMW 132 від німецького військово-транспортного літака Junkers Ju 52, який зазнав авіакатастрофи у Карпатах неподалік міста Долина. У стендах навколо представлені інші деталі літаків і фрагменти їх обладнання, зокрема кисневий балон, елементи парашутної системи тощо. 

На подвір'ї музею встановлено модель літкака, зібрана із знайдених фрагментів усіх 12 загиблих літаків.

Львівський "Музей ідей" – це художня галерея, виставковий простір і локація для проведення мистецьких подій, що розташована в самому серці Львова – на подвір'ї та в підвалах колишнього Бернардинського монастиря XV-XVII століть. Заснована львівським художником і галеристом Олесем Дзиндрою 1992 року.

Поруч із входом в "Музей ідей" є курдонер – клапоть землі, що з трьох сторін оточений монастирськими стінами. Тут функціонують постійні проєкти "Бернарден Гарден", "Республіка Ріо" та "Храм Довіри".

Своєю колекцією музей вважає збірку "ідей", тобто реалізованих проєктів у галузях філософії, соціології, мистецтва, екології, технології та урбаністики. Серед них фестивалі "КіноЛев", "Львів – столиця ремесел", "СклоКоко", "ЛеоПолтвіс" тощо. 

Музей не має постійної експозиції, але у його залах регулярно проводяться різноманітні виставки та перформанси. Частинами проєкту є ресторан галицької кухні "Трапезна ідей" та крамниця, де можна придбати твори мистецтва.

Музей історії електрифікації Львівщини відкрився у 2018 році з ініціативи ПрАТ "Львівобленерго". Експозиція розташована на першому поверсі будівлі "Львівобленерго" біля парку "Залізна вода".

Музей розповідає про історію розвитку енергетики у Львові від кінця XIX століття. Зокрема, представлено макет першого електричного трамваю, який запустили у місті 1894 року. Відвідувачам пропонують привести трамвайчик у рух за допомогою динамомашини.

Також можна побачити план прокладання кабельних ліній міста Львова 1908 року, копію вуличної дугової лампи 1909 року, макет вугільної шахти та її електричного обладнання, електичні лічильники різних часів, робочі інструменти та реманент електриків.

В музеї відтворено інтер'єр лабораторії інженера-винахідника Ніколи Тесли, демонструється робота котушки Тесли.

Перед входом в музей встановлено стенд, присвячений пам’яті директора Львівських міських електромереж Тараса Крукеницького. Орієнтиром для відвідувачів є мурал із зображенням Ніколи Тесли та Томаса Едісона на паркані.

Відвідування музею можливе лише з екскурсійним супроводом і за попереднім записом.