Пам'ятки Львівської області

Музей історії курорту Трускавець розташований в центрі міста на віллі "Саріуш", яка є пам'яткою архітектури початку ХХ століття.

В 7 залах виставлені історичні документи, а також предмети побуту населення передгір'я Карпат, які дають уявлення про історію краю з найдавніших часів донині.

Музей історії Львівського державного військового ліцею імені Героїв Крут висвітлює історію створення й розвитку навчального закладу, а також деякі сторінки історії становлення української державності.

Перший розділ експозиції присвячений Бою під Крутами у січні 1918 року та пам'яті Героїв Крут. На стендах представлено співвідношення сил, склад підрозділів, хід бою. Все це ілюструється схемами, мапами, таблицями. Стенд доповнюється елементами озброєння тих часів: німецької самозарядної гвинтівки Маузер 98 зразка 1898 року, російської гвинтівки Мосіна зразка 1891 року, станковий кулемет "Максим". 

Окремий експозиційний розділ присвячений передісторії створення ліцею – Львівській республіканській спеціальній школі-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою, яка функціонувала з 1985 по 1992 рік, і на базі якої формувався ліцей. Розділ історії ліцею та його розвитку в умовах становлення української державності складається з 4 блоків: створення та розбудова Львівського військового ліцею (1992-1996 роки); розвиток Львівського державного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (1996-2010 роки); ліцей у період до 2018 року; ліцей на сучасному етапі.

Два стенди в музеї присвячені зброї різних періодів. На експозиції представлено 18 зразків зброї, починаючи з ХVIII cтоліття. Частина матеріалів представлена в мультимедійній формі на інтерактивній панелі, яка була презентована під час відкриття оновленої експозиції 2022 року.

Музей історії Львівської залізниці присвячений створенню та розвитку найстарішої залізничної магістралі України. Він був засновнаий у 1973 році і став першим в Україні залізничним музеєм. Розташований у Палаці науки і техніки локомотивного депо Львів-Захід поруч із залізничним вокзалом.

Експозиція музею розповідає про народження та будівництво Львівської залізниці в Галичині, Волині, у Карпатах і далі на південь до міста Чернівці за часів Австро-Угорщини, Польщі, СРСР та на сучасному етапі розвитку України.

Серед експонатів - рідкісні документи, світлини, інструменти, прилади, макети, спорядження та однострої працівників залізничних професій різних часів. Гордістю музею є альбом "Колія Володимир-Волинський - Сокаль" 1916 року видання, тримовні пасажирські квитки 1918-1921 років, а також лічильна машина "Коптомір", яка використовувалася до 1939 року.

Музей історії Львівської політехніки засновано у 2002 році з ініціативи тодішнього ректора Юрія Рудавського.

Приміщення музею знаходиться на третьому поверсі монументальної триповерхової споруди – навчального корпусу, побудованого за проєктом Юліана Захарієвича у 1873-1877 роках в стилі італійського неоренесансу спеціально для Цісарсько-королівської технічної академії. Нині це головний корпус Національного університету "Львівська політехніка", що є пам'яткою архітектури.

Приміщення музею має багатий архітектурний декор - пілястри, ліпнину, світлові ліхтарі у стелі, розписи стін і стелі. Вікно, що виходить на центральну сходову клітку, відкриває вид на багато декорований простір сходів та оригінальні розписи 1890-х років, виконані за ескізами Юліана Захарієвича.

В експозиції музею зібрані документи, світлини, прилади та інші експонати, які розповідають про заснування і розвиток Львівської політехніки ― найстарішого технічного університету України і одного із найстаріших у Європі. В хронологічному порядку представлена історія становлення Львівської політехніки, інформація про всесвітньо відомих вчених, доля яких по'язана з Львівською політехнікою. Також на огляд представлені історичні світлини корпусів, навчання і побуту студентів. Окрему увагу під час екскурсій приділять причетності Львівської політехніки до видобутку нафти чи електрифікації Галичини, розвитку авіації, космонавтики і комп’ютерних наук.

Одним із найцікавіших зразків львівської ренесансної архітектури в ансамблі площі Ринок є будинок Лоренцовичів, більше відомий як "Чорна кам'яниця". Чорний колір різко вирізняє цю будівлю з-поміж іншої забудови площі та створює з нею  різкий контраст.

"Чорну кам’яницю" було збудовано в 1589 році у стилі пізнього ренесансу архітектором Петром Красовським на замовлення Софії Ганель.

Фармацевт Ян Лоренцович відкрив тут одну з перших аптек у Львові. Протягом XVI-XIX століть будинок багато разів міняв власників, а також добудовувався і перебудовувався.

Спочатку будівля не мала чорного забарвлення, але під впливом опадів пісковик кам'яної кладки сильно потемнів, а зараз спеціально пофарбований у чорний колір. Ще в 1926 році місто викупило "Чорну кам’яницю" в останнього власника і відкрило Музей історії Львова, що зараз є відділом Львівського історичного музею.

Майже 800-літню історію міста представляють на трьох поверхах автентичні предметами XIV-XX століть: символічні ключі від міста, печатки магістрату, інавгураційні ланцюги президента та мера, лави із зали засідань, портрети очільників міста, герби Львова в різні історичні періоди. Можна побачити макет княжого Львова ХІІІ-XIV століть і макет ренесансної ратуші.

На подвір’ї та першому поверсі облаштовано Лапідарій – експозицію кам’яних пам’яток Львова: різьблених з каменю архітектурних та скульптурних фраґментів, частин старих пам’ятників, епітафій тощо. Загалом близько 50 зразків кам’яної пластики з давніх, переважно вже неіснуючих, споруд Львова.

Музей історії Судової Вишні розміщується в історичній будівлі Народного дому (XIX століття).

В 1897 році тут виступав письменник Іван Франко, про що свідчить меморіальна дошка.

Музейна експозиція налічує 350 оригінальних експонатів, які висвітлюють історію міста з давніх-давен до наших днів.

В археологічній колекції: фрагменти бивня мамонта, крем'яні сокири, серпи, фрагменти гончарного посуду, глиняні жіночі статуетки тощо.

Окрема експозиція присвячена письменнику-полемісту Івану Вишенському, уродженцю Судової Вишні.

Виставка раритетних зразків транспорту "Ретро Гараж" з 2018 року експонується в приміщенні Музею історії науки і техніки, що є відділом Львівського історичного музею.

Експозиція ретроавтівок розгорнута у найстарішому ангарі з комплексу першого трамвайного депо Львова, спорудженого в 1894 році львівським архітектором Альфредом Каменобродським. Прямокутна мурована з цегли споруда має двосхилий дах, що тримається на дерев’яних фермах, опертих на бічні стіни та дерев’яні стовпи.

На площі понад 500 квадратних метрів представлена приватна колекція велосипедів, мопедів, мотоциклів, першої половини ХХ століття Андрія Гладуна та ряд зразків американського автопрому 1970-1980 років із збірки колекціонера Тараса Майби.

Найбільше увагу відвідувачів привертає поліцейський автомобіль Chevrolet Caprice Classic 1986 року випуску. Крім того, в музеї представлене перше міське таксі довоєнного Львова Citroen AC4 Berline Lux і справжній фіакр (кінне таксі). Можна ознайомитися зі зразками продукції Львівського мотозаводу 1950-1970 років із фондів Львівського історичного музею.

Також на виставці експонуються приватні колекції автомоделей та американських номерних автомобільних знаків.

Пожежно-технічна виставка ГУ МНС відкрита в будівлі Управління пожежної безпеки у Львівській області.

В першій залі відображено історію розвитку пожежної справи на Галичині та, зокрема, у Львові. Серед експонатів - насос австрійського виробництва 1849 року.

Друга зала присвячена бойовим будням вогнеборців.

Експозицію завершує зала, присвячена Чорнобильській катастрофі.

Музей історії Тустані розташований в центрі Урича, біля повороту до скельної фортеці Тустань, поряд з Миколаївською церквою та Народним будинком "Просвіта".

Музей створено в 1997 році для зберігання та експонування археологічних знахідок, зроблених на території давньоруського городища.

Також представлені картини та схеми художника та археолога Михайла Рожка, макет міста-фортеці та реконструкція палат воєводи. Макет "Тустань - п'ятий будівельний період", що відтворює всі три скелі Тустані (Камінь, Гострий Камінь та Мала Скеля), багатоповерхову дерев'яну структуру фортеці, стіни та вежі.

Окремий макет демонструє як влаштований механізм в'їзних воріт.

Музей історії України Львівського історичного музею розміщується в чотириповерховій будівлі на площі Ринок у Львові, що відома як "Массарівська кам’яниця". Зведена у XV столітті в готичному стилі, згодом перебудована у стилі епохи Відродження.

Певний час будинок належав родині венеційського консула Антоніо Массарі. У середині ХІХ століття тут містилася крамниця ласощів Геннемана. На початку XX століття фасад прикрасив трикутний фронтон, оздоблений алегоричним рельєфом авторства скульптора Курчинського. Збереглися пізньоготичні склепіння і вікна першого поверху, елементи декоративного оздоблення інтер’єрів у стилі ренесансу.

Зараз у "Массарівській кам’яниці" розміщено історичну експозицію, де представлено понад 2100 пам’яток історії України від найдавніших часів до початку ХХ століття: неолітичні знаряддя та музичні інструменти, трипільська кераміка, золотий скіфський скарб, давньоруські хрести-енколпіони, катівські мечі середньовічного Львова, маґнатське жіноче і чоловіче вбрання, козацька зброя, астрономічний настільний годинник XVIII століття, колекції стародруків і творів живопису. Досі зберігає таємниці портрет молодої Роксолани – дівчини Насті Лісовської з Рогатина, турецької бранки, яка стала дружиною султана Сулеймана II.

Приватний музей карет у Львові функціонує на базі кінного клубу "Каретний двір", де розводять торійську породу коней.

В експозиції представлено 14 карет різних типів: ландо, фіакр, фаетон, тарантас, візаві тощо. Також "Каретний двір" пропонує іпотерапію, навчання верховій їзді, кінний туризм та екскурсію вулицями старого Львова на кареті.

Музей комп'ютерних технологій у Львові розташовується в цокольному приміщенні Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.

Інтерактивна експозиція присвячена історії комп’ютерів та відеоігор 1980-х – 1990-х років. Представлено понад сто пристроїв, більшість із яких у робочому стані.

Зокрема, можна побачити техніку виробництва США (Apple, Atari, Commodore, IBM), Великобританії (Acorn, Sinclair, Tangerine Computer Systems), країн колишнього Східного блоку ("Правец", Mera, Robotron), СРСР ("Електроніка БК") та України (ПК-01 "Львів", "Пошук", "Орель" БК08).

Музей Львівської національної академії мистецтв репрезентує етапи формування львівської мистецької школи та історію діяльності навчального закладу. Його колекція почала формуватися одночасно з першим випуском академії у 1953 році.

В фондах музею зберігаються різні за формою і матеріалами мистецькі твори випускників кафедр академії, виконані в кераміці, склі, дереві, металі, художньому текстилі. Усі вони мають неабияку мистецьку та історичну цінність.

Найціннішими експонатами є дипломні роботи відомих художників: декоративна таріль "Богдан Хмельницький" Софії Караффи-Корбут (1953 рік) та вхідні двері до музею роботи Семена Однопозова (1955 рік).

Нова експозиція сучасного мистецтва Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – Музей модернізму – відкрилася у 2021 році в сучасній двоповерховій адміністративній будівлі з силікатної цегли, зведеній за радянських часів позаду Палацу Потоцьких.

У семи залах музею розгорнута ретроспектива львівського мистецтва від ранніх модерних експериментів до прикладів естетики пізнього структуралізму.

Розпочинає експозицію зал історичного авангарду та високого модернізму 1914-1939 років. Наступний розділ ілюструє екзистенційну чутливість повоєнного суспільства та стан соціального відчуження львівських інтелектуалів у добу тоталітарного пресингу 1939-1953 років, зокрема експонуються роботи Карла Звіринського та митців його "герметичного кола". Далі представлені роботи митців 1960-1970 років: Євгена Лисика, Любомира Медвідя, Івана Остафійчука, Романа Жука, Романа Петрука, у чиїх творах відстежуються впливи європейських течій: дадаїзму, сюрреалізму та нео-експресіонізму, а також проявляється масштабне явище "львівського нео-авангарду".

Останні зали експонують твори завершальної фази модерної естетики та візуалізують перехідну добу між львівським модернізмом та постмодернізмом. Твори Мирослава Ягоди, Романа Жука, Ростислава Лаха, Андрія Сагайдаковського – розкривають явище антисоціального відчуження, близького до західного означення "транс-авангарду".

Перший в Україні музей модерної абстрактної скульптури створив у Брюховичах видатний український художник, скульптор-модерніст Михайло Дзиндра, який прожив більшу частину життя в США.

Розробку проєкту та фінансування будівництва взяв на себе сам художник. Основою експозиції музею стали скульптури, які він привіз з Америки. Серед виставлених у музеї робіт майстра – ефектні скульптури "Закохані" та "Медовий місяць", скульптурні портрети жінок, "Переляканий солдат" та ще близько 800 скульптур.

Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри є відділом Львівської національної галереї мистецтв.