Пам'ятки Львівської області

Оборонна церква Різдва Богородиці в Росохах споруджена в XV-XVI сторіччях.

Дзвіниця та кам'яні мури добудовані в XIX столітті.

Тридольний храм, триверхий. Раніше мав гонтове покриття ступінчастого даху, але зараз покритий жерстю. Товщина стін досягає 1,5 метрів.

Усередині збереглася старовинна вівтарна перегородка з отвором для Царських Воріт.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці (так звана "Велика церква") протягом кількох століть була головним православним храмом міста Броди.

Заснована, ймовірно, у XVI сторіччі. Вважається, що перший дерев'яний храм було збудовано в 1600 році. У камені церква була відбудована в 1749 році, а в XIX столітті у дзвіницю вмонтували годинник.

У першій половині ХХ століття було зроблено розписи (Анатоль Яблонський, Михайло Осінчук, Микола Федюк).

Під час обох світових воєн Різдвяна церква не постраждала, а за радянських часів це був єдиний храм міста, що діє. Наразі належить Православній церкві України.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці збудована в Розлучі в 1876 році майстром Гаврилою Романом у типовому бойківському стилі.

Раніше на цьому місці стояв давніший храм, відомий з 1534 року. Тризрубна церква відрізняється багатоярусними куполами. Поруч стоїть невисока двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Належить до Православної церкви України.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці в Кутах – пам'ятка дерев'яного зодчества галицької школи народної архітектури.

Побудована в 1750 році. До центрального зрубу прибудований бабинець з критим присінком і гранована п'ятистінна вівтарна частина. По периметру храм оточений дерев'яною галереєю. Спочатку був покритий гонтом, але в результаті реставрації у 1930-х роках автентичне дерев'яне покриття замінено на металеве.

В інтер'єрі церкви Різдва Богородиці зберігся монументальний олійний живопис пензля Ярослава Левицького (1936 рік) та дерев'яний, чотириярусний, різьблений золочений іконостас (друга половина XVIII сторіччя).

Поруч знаходиться двоярусна дерев'яна дзвіниця.

Храм розташований на сільському цвинтарі на в'їзді до Кутів з боку Олеська. Також на цвинтарі можна побачити старовинний склеп-каплицю у стилі класицизму.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Маркополі збудована у 1892-1896 роках на місці згорілого дерев'яного храму, відомого з 1763 року.

Нову кам'яну церкву Різдва зведено зодчим Ставарським із Синяви в стилі еклектики з використанням візантійських, романських та румунських елементів. Перед Першою світовою війною стіни церкви розписав львівський художник Антін Манастирський.

У 1926 році храм було відреставровано. Характерним румунським елементом є зіркоподібний підбанник з 12-ма пелюстками.

Церква Святих Ольги і Єлизавети - найвищий львівський храм (85 метрів), який змагається за висотою із собором Святого Юра. Раніше - церква Святої Єлизавети Угорської.

Величезний неоготичний костел Святої Єлизавети споруджений на початку XX століття. За переказами, названий на честь популярної в народі імператриці Єлизавети (Сісі), дружини імператора Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. Архітектор Теодор-Мар'ян Тальовський використовував багато елементів французької та північнонімецької готичної архітектури: високі гостроверхі шпилі, стрільці центр, вертикальний внутрішній простір. Портал прикрашає скульптурна композиція Петра Війтовича "Розп'яття з пристосованим", над інтер'єрами працював львівський майстер Казимир Сіхульський.

Під час Другої світотової війни храм було пошкоджено, потім зачинено. З 1991 року належить Українській греко-католицькій церкві, переосвячений як церква Святих Ольги та Єлизавети.

Дерев'яна церква святого Архангела Михаїла у Волі-Висоцькій - один із найдавніших дерев'яних храмів Львівщини, що збереглися.

В інтер'єрі можна побачити іконостас 1655 року, частину ікон для якого виконав у 1688-1689 роках художник Іван Руткович. Під час реставрації 1992 року також було виявлено розписи 1611 року, які вважаються одними з найдавніших у дерев'яних храмах України.

Греко-католицька церква Святого Володимира та блаженного мученика отця Омеляна Ковча освячена на честь саященномученика греко-католицької церкви, який з 1922 по 1942 рік був настоятелем церкви Святого Миколая у Перемишлянах.

Під час німецької окупації він урятував тисячі євреїв, за що був відправлений до концтабору, де до самої смерті продовжував виконувати обов'язки священика.

В 2001 році під час візиту в Україну Папи Римського Івана Павла II отець Омелян Ковч був проголошений блаженним.

Дерев'яна церква Святого Іллі Пророка в Красному – пам'ятка архітектури національного значення.

Храм розташований у південній частині селища, на березі річки Гологірки.

Церква велика, тризрубна, накрита шоломоподібними куполами, центральний з яких завершений ліхтарем із маківкою.

Поруч знаходиться кам'яна дзвіниця, збудована у 1886-1900 роках.

Монастирський комплекс із храмом Святого Климентія Папи збудував у Львові в 1893-1895 роках будівельник Іван Левинський за проєктом Франці Штатца для католицького жіночого чернечого ордена босих кармеліток.

У 1939 роках тут було розташоване управління НКВС. У 1943 році на території монастирського саду та цвинтаря нацисти розстрілювали італійських військовополонених. Після Другої світової війни, до 1952 року, у будинках монастиря розміщувався охоронний полк НКВС-МВС. Згодом цей підрозділ пебазували на південні околиці міста, а монастирський комплекс перейшов у розпорядження міської АТС – у храмі розмістився операційна зала для розрахунків із клієнтами. У 1960-х роках під час ремонтно-будівельних робіт тут знаходили рештки репресованих.

Нині церква Святого Климентія Папи - діючий храм Української греко-католицької церкви. Виявлена в одній із замурованих ніш постать розп'ятого Христа без рук зараз встановлена у вівтарі церкви.

Церква-фортеця Святого Миколая споруджена в Золочеві на лінії оборонних валів у XVI сторіччі, виконувала важливу роль у системі міських фортифікацій.

Навіть після подальших реконструкцій не втратила характерних рис оборонної архітектури. Товсті стіни посилені контрфорсами, суворі бічні фасади мають вузькі віконні отвори-бійниці.

Після реставрації 1765 року західний фасад був пожвавлений барочним фронтоном з декоративними вазами та невеликим балконом з різьбленими кам'яними консолями у стилі рококо.

Греко-католицька церква у Великому Любені освячена в 2000 році та названа ім'ям Святого Миколая Чудотворця.

Споруда базилікальна, з високим восьмигранним барабаном, на якому споруджено купол, вкритий бляхою.

На невеликому кургані біля церкви знаходиться хрест, встановлений на честь борців за волю України.

Поруч розташована стара дерев'яна Миколаївська церква 1854 року.

Церква Святого Миколая у Буську була закладена в 1914 році на місці старого дерев'яного храму.

Проєкт розробив відомий архітектор Євген Нагірний. Будівництво коштом православної громади Буська велося до 1938 року.

В радянські часи Миколаївська церква була єдиним діючим храмом міста, проте під час перебудов церква втратила первісний вигляд. Зокрема, куполи замінили на прості шатрові дахи, зі стін прибрали всі деталі оформлення. Наразі планується відтворення храму у первісному вигляді.

Належить релігійній громаді Української греко-католицької церкви.

Греко-католицька церква Святого Миколая в Глинянах збудована у 1894 році на місці старого дерев'яного храму, заснованого в 1632 році.

У 1932-1933 роках інтер'єри розписав відомий галицький художник Северин Борачек.

За радянських часів храм був закритий та покинутий.

Богослужіння відновлено в 1989 році, храм відреставровано. Фрески на стінах знову сяють фарбами – місцевий священик стверджує, що вони самовідновилися чудесним чином.

Церква Святого Миколая в Перемишлянах збудована в 1805 році.

З 1922 по 1942 рік настоятелем церкви був отець Омелян Ковч, проголошений священномучеником греко-католицької церкви.