Пам'ятки Івано-Франківського району

Церква Архістратига Михаїла у Чесниках нещодавно відсвяткувала сторічний ювілей. Її заклали у 1906 році з ініціативи мешканців села, оскільки невеликий старий храм перестав вміщати парафіян.

Проєкт нової церкви замовили у відомого львівського архітектора Василя Нагірного. В 1911 році храм було освячено, але роботи тривали до 1914 року.

Михайлівська церква розташована на високому пагорбі в центрі Чесників. Кам'яна, хрестова, однокупольна, з декоративними елементами класицистичного стилю. Орнаментальний та сюжетний розпис виконав у 1994 році художник Іван Красевич.

Дерев'яна церква Покрови Пресвятої Богородиці збудована в Маняві в 1819 році.

Знаходиться в центрі села. Цінність церкви в тому, що вона залишилася практично в тому самому вигляді, що і 200 років тому.

Покровська церква в Маняві - пам'ятка архітектури місцевого значення, належить громаді Православної церкви України.

Греко-католицька церква Різдва Богородиці розташована в історичному районі Тисмениці, який називають "Монастирем".

Дерев'яний монастирський храм у гуцульському стилі збудований у 1736 році. Поруч розташована триярусна дерев'яна дзвіниця (XVIII століття). Тип хрестово-купольної церкви повторює план і структуру Хрестовоздвиженської церкви (1681 рік) Манявського скиту, яку легенда пов'язує з головним храмом Спасо-Міжгірського монастиря під Києвом.

Зберігся барочно-ренесансний іконостас, який деякі дослідники відносять до часів заснування храму.

Оборонна церква Різдва Пресвятої Богородиці – найдавніша споруда міста Рогатин.

Заснована він ще за часів Галицько-Волинського князівства – не пізніше XIV-XV сторічь, а можливо й раніше. За татарських набігів храм служив невеликою фортецею, про що свідчать оборонні стіни.

Тричі церква горіла і відбудовувалась заново з деякими змінами, внаслідок чого в архітектурному вигляді переплелися елементи готики та бароко.

За радянських часів церква Різдва залишалася чинною. Вона постраждала під час Другої світової війни, проте в 1955 році відбулося освячення відреставрованого храму. Трохи пізніше було відновлено іконостас.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці в селі Горохолин Ліс побудована в 2008 році на місці згорілого дерев'яного храму Успіння Богородиці, заснованого в 1943 році.

Стара Успенська церква, яка була перетворена комуністами на музей атеїзму, стала знаменитою завдяки тому, що саме вона послужила декорацією для натурних зйомок кінофільму "Вій" за містичною повістю Миколи Гоголя (її можна побачити в сцені похоронної процесії). В 2006 році церква згоріла. За офіційною версією, пожежа виникла внаслідок порушення правил монтажу та експлуатації електромережі, проте місцеві жителі вірять, що старий храм був осквернений зйомками фільму про нечисту силу (аналогічна доля спіткала ще один храм, де також знімали "Вія" – у Седневі на Чернігівщині).

Можливо, саме тому дерев'яну церкву, що згоріла, вирішили не відновлювати в первісному вигляді, а збудували замість неї новий храм Різдва Пресвятої Богородиці з червоної цегли.

Православний храм Різдва Христового згадується в ХVІ сторіччі як головна культова споруда ремісничого району стародавнього Галича (в 1593 році храм був офіційно закріплений за гончарним цехом).

Протягом ХVІ-ХVІІІ століть церкву неодноразово руйнували татари, після чого вона була реконструйована і набула теперішнього вигляду. Тоді ж зроблено дерев'яний різьблений іконостас. На початку XX століття було проведено реставрацію за участю отця Миколи Вінницького - відомого москвофіла, репресованого австрійською владою. Перед храмом йому встановлено пам'ятник.

В останні роки поряд зведена дзвіниця. Біля церкви просто неба споруджено макет стародавнього Галича.

Церква Святого Василія розташована в центрі села Черче, поряд із сільрадою.

Збудована, ймовірно, за проєктом архітектора Василя Нагірного. Храм дерев'яний, хрестоподібний у плані. В 1923-1933 роках відомий український художник Антін Манастирський розписав чотириярусний іконостас.

Поруч розташований новий мурований храм.

Церква Зішестя Святого Духа в місті Рогатин є однією із найдавніших дерев’яних церков в Україні, чудовим зразком галицької школи монументально-декоративного мистецтва XVI-XVII століть, пам’яткою архітектури національного значення.

Рогатинська церква Святого Духа входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у категорії "Дерев'яні церкви Карпатського регіону України".

Офіційною датою побудови храму вважається 1598 рік, хоча перші згадки про рогатинську Святодухівську церкву відносяться до ХІІ століття. За легендою, саме у цій церкві служив священиком Гаврило Лісовський, батько знаменитої Роксолани.

Церква тризрубна, із високим центральним зрубом. Із заходу до неї примикає триярусна дзвіниця XVII століття, що нагадує оборонну вежу. Підземний хід веде до сусідньої оборонної церкви Різдва Пресвятої Богородиці.

Найбільшою цінністю церкви Святого Духа в Рогатині вважається п'ятиярусний ренесансно-бароковий іконостас 1650 року, що є одним із трьох найдавніших в Україні. У 1885 році його реставрував львівський художник Юліан Маркевич, після чого іконостас деякий час експонувався на археологічно-етнографічній виставці у Львові.

За радянських часів церкву Святого Духа в Рогатині було перетворено на музей дерев'яної архітектури, іконопису, скульптури та різьблення.

Зараз це Музей-пам'ятка дерев'яної архітектури і живопису у складі Музейного комплексу в місті Рогатині, що є філією івано-франківського Музею мистецтв Прикарпаття. Музейна експозиція демонструє розвиток українського іконопису і декоративного різьблення від XVI століття, перехід від традиційної візантійської системи до мистецтва українського ренесансу у XVIІ столітті, розквіт українського бароко у XVIІІ столітті. Представлено ікону монастирського типу "Іоанн Хреститель з житієм" середини XVI століття, ікони XVIІ-XIX століть з церков Рогатинщини, а також вироби з каменю, дерев’яні скульптури та свічники, стародруки.

Оборонна церква святого Миколая у Чесниках (за іншими джерелами – Вознесенська) – унікальна кам'яна культова споруда, побудована відповідно до традицій української дерев'яної архітектури.

Миколаївська церква споруджена в XIV сторіччі (деякі дослідники припускають, що у XII-XIII сторіччях). Служила також фортецею, в якій місцеві жителі оборонялися від татар.

Церква тричастна, з прямокутним у плані нефом, обрамленим із двох боків квадратним бабинцем і гранованої п'ятистінною апсидою. Кожен із трьох об'ємів храму перекритий напівсферичним куполом, прихованим під дерев'яною покрівлею - гонтом. У ХІХ столітті північний та південний фасади укріплені потужними контрфорсами.

Церква святого Миколая у Чесниках – пам'ятка архітектури національного значення. Її аналог є лише у селі Росохи Львівської області.

Греко-католицька церква Святого Миколая розташована в самому центрі Тисмениці.

Споруджена в 1862 році. Храм кам'яний, з дзвіницею.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі споруджена в 1586 році з матеріалів зруйнованого Успенського собору - головної святині Стародавнього Галича (фундамент собору виявлено поряд з церквою, планується відновлення).

На деяких кам'яних блоках, з яких складено церкву, виявлено давньоруські рельєфи та графіті. В XVII сторіччі храмовий комплекс було обнесено кам'яними оборонними мурами з чотирма кутовими вежами (відновлено фрагменти).

Сильно постраждалу під час турецької навали церкву відреставровано на початку XVIII століття єпископом Йосипом Шумлянським. Велику художню цінність представляє західний портал із фронтоном, прикрашеним вирізаною з каменю композицією "Успіння Богородиці".

При кафедральному храмі діяв василіанський монастир, скасований в 1783 році.

Нині Успенська церква у Крилосі належить українській греко-католицькій церкви. Входить до складу Національного заповідника "Давній Галич".