Пам'ятки Київської області

Парк-музей "Україна в мініатюрі" - це виставка макетів найвідоміших пам'яток України просто неба в Києві.

Зібрана в парковій зоні на березі Дніпра, на території Гідропарку. Виставка відкрилася в 2006 році як парк "Київ у мініатюрі". На площі 1,8 гектари під зібрано близько 50 макетів відомих київських будівель, монументів і споруд у масштабі 1:33. Усі макети виготовлені із сучасного синтетичного матеріалу, проте вимагають регулярного догляду через вплив довкілля.

На даний момент "населення" міні-Києва складає майже 1000 фігурок мешканців. Тут є свій Хрещатик та Майдан Незалежності, а міні-Дніпро перетинають чотири мости: Північний, Пішохідний, Метро, ​​Південний. У парках та скверах міні-міста розташовані пам'ятники діячам культури, політики та мистецтв України, а в аеропорту приземлилося п'ять літаків із різних країн світу.

Останнім часом експозиція поповнилася макетами найвідоміших пам'яток інших міст України. Серед них знамениті кримські палаци, Чернівецький університет, Качанівський палацово-парковий комплекс, стадіон "Донбас Арена" та інші.

Парк-музей "Україна у мініатюрі" працює цілий рік.

Комплекс споруд поштової станції виник у Білій Церкві в XIX столітті, коли налагоджувалося регулярне сполучення Москва-Одеса.

Приміщення пошти (діє за призначенням), готелі (тут зупинявся Тарас Шевченко), заїзду, каретного двору, кузні та стайні виконані у класичному стилі, збережено архітектурну цілісність та первісне планування комплексу.

У одному з приміщеннь працює ресторан "Феліні".

Комплекс будівель Присутствених місць зведено в середині ХІХ століття на місці міських укріплень.

Проєкт розроблено архітекторами Іваном Штромом, Михайлом Іконніковим та Ксавершем Скаржинським. В 1900 році будівлю реконструювали, надбудувавши третій поверх.

Тут розміщувався бюрократичний апарат дореволюційного Києва, включаючи судове та поліцейське управління. За радянських часів приміщення зберегли своє призначення, а адреса "Короленка, 15" (колишня назва вулиці Володимирської) стала ім'ям загальним.

Наразі у будівлі розміщено обласне управління МВС, Апеляційний суд та інші органи влади.

Пуща-Водиця – приміське курортне селище на північно-західній околиці Києва, найвідоміша дачна місцевість під столицею. Ще в XI столітті київські князі любили полювати в лісах Пущі-Водиці ( "пуща" – густий ліс, Водиця – назва невеликої річечки).

В 1724 році було створено казенне лісове господарство, а в 1890-х роках міська дума з ініціативи підприємця і громадського діяча Миколи Чоколова заснувала дачне селище Пуща-Водиця.

В 1904 році були побудовані протитуберкульозні, а надалі загальносоматичні санаторії, прокладено трамвайну лінію та телефонний зв'язок. В передреволюційні роки тут проходили маївки. Санаторно-курортний профіль зберігся за селищем і в радянські часи. За рік тут оздоровлювались понад 60 тисяч осіб. Статус елітного він отримав завдяки відомчому "цеківському" санаторію "Пуща-Озерна". До середини 1990-х більшість санаторіїв закрилося, багато ділянок з лісовими масивами потрапили в приватну власність, однак збереглися окремі зразки дачної забудови початку XX століття.

"Садом каменів" у Києві названо невелику зону відпочинку на набережній Дніпра біля висотних новобудов поруч із Північним мостом на Оболоні.

Мініатюрний парк площею 0,35 гектари з брукованими доріжками прикрашений безліччю скульптур. У сквері поставлено 24 високі базальтові кам'яні колони та 5 штучних, кілька бронзових скульптур, 16 лавок для відпочинку, 24 декоративні ліхтарі. Усі камені привезені для парку з різних куточків України.

Головною окрасою скверу став великий фонтан діаметром 11 метрів, виготовлений з граніту. По центру фонтану розмістилися три жіночі бронзові постаті під парасолькою. Особливу увагу привертає бронзова русалка, яка сидить на камені та тримає у своїх руках черепашку. вважається, що до тих, хто торкнеться її грудей, обов'язково прийде кохання.

Садиба з парком у Кмітовому Яру на Татарці у Києві деякий час служила резиденцією першого секретаря центрального комітету комуністичної партії України Микити Хрущова, і з того часу в народі її називають "дачею Хрущова".

Будівництво першого будинку-садиби за проєктом архітектора Миколи Казанського для аптекарського помічника Октавіана Більського тут почалося в 1893 році. Цей будинок зберігся без змін.

Після революції та націоналізації у садибі влаштували урядову резиденцію. У 1934-1937 роках тут мешкав нарком внутрішніх справ УРСР, один з організаторів Голодомору в Україні Всеволод Балицький. Це був час розквіту парку – споруджено комплекс паркових мостів, альтанок, паркових скульптур, штучних озер.

Після визволення Києва у 1943 році тут оселився Микита Хрущов. При ньому парк продовжував виблискувати своєю розкішшю - у маленькому замку над урвищем жили ведмеді, парком ходили павичі.

Після від'їзду Хрущова до Москви садиба залишалася резиденцією перших секретарів центрального комітету партії. У 1978 році до корпусу біля парку переїхав Інститут педіатрії, акушерства та гінекології, адміністрація якого розмістилася у будинках дачі.

Нині парк зберіг лише залишки колишньої розкоші та перебуває у досить занедбаному стані. Вхід через прохідну з боку вулиці Платона Майбороди. Вхід вільний.

Похмура неоренесансна будівля Земської управи, побудована на замовлення губернської влади, за радянських часів перейшла у відомство НКВС, потім КДБ. Під час німецької окупації служило приміщенням ЦД.

Весь квартал навколо будівлі обладнано для потреб таємної поліції, включаючи камери тимчасового ув'язнення.

Будівля досі зберігає свій профіль - тут розміщується Служба безпеки України.

Свято-Троїцька церква в Рудому Селі споруджена в стилі класицизму на місці старої дерев'яної церкви.

Тут зберігається чудотворна Рудосільська ікона Божої Матері, чудове явище якої одному з господарів Рудого Села Станіславу Залєвському сталося у підвалі його маєтку.

Храм відреставровано. Парафія Троїцької церкви належить до Православної церкви України.

Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Переяславі знаходиться у західній частині колишнього дитинця, на місці однойменного храму, закладеного ще в XII сторіччі.

До руйнування татарами у XIII столітті він служив домашньою церквою переяславським князям. В 1586 році князь Василь Острозький відбудував храм уже як військовий собор. Саме тут 8 січня 1654 року козацька старшина на чолі з Богданом Хмельницьким склала присягу на вірність московському цареві. Через рік під час великої пожежі дерев'яна будівля згоріла.

Сучасні архітектурні форми - п'ятикупольний храм у псевдовізантійському стилі - собор набув у кінці ХІХ століття. Церква досі діє.

В червні 2022 року Успенський собор приєднався до Православної церкви України.

Сирецький парк у Києві – пам'ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Закладений в кінці ХІХ століття німцем Мейєром як показовий парк декоративних культур при квітковому господарстві. Досі збереглися висаджені на той час тиси, туї, ялини, клени та липи.

Роботи з розширення території Сирецького дендропарку, формування декоративних дерево-чагарникових груп, а також розширення колекції декоративних рослин було продовжено в 50-60 роках XX століття відомим дендрологом, великим ентузіастом своєї справи Миколою Птіціним.

Наразі Сирецький дендропарк займає територію 6,5 гектарів.

Дендропарк не має власного входу. Щоб потрапити на його територію, потрібно пройти через прохідну агрофірму "Квіти України".

Церква Святителя Миколая Чудотворця – перша в Україні, що збудована на воді.

Розташована біля Іллінської церкви на Подолі (ряд істориків вважає, що саме на цьому місці відбувалося хрещення Русі). Будівництво неподалік Київського річкового вокзалу було розпочато у 2003 році з ініціативи і коштом компанії "Укррічфлот", і вже через рік храм було освячено.

Церкву на честь небесного покровителя річників Миколая Чудотворця зведено в акваторії Дніпра на опорах, за 15 метрів від набережної. Висота – 23 метри.

Пам'ятник декабристам встановлено в центрі Василькова, на площі перед міськрадою.

В 1825 році у Василькові почалося повстання Чернігівського полку на чолі з декабристами Сергієм Муравйовим-Апостолом та Михайлом Бестужевим-Рюміним. Повстання було організовано Південним товариством після виступу декабристів на Сенатській площі в Петербурзі. Дворяни-декабристи, які виступали проти кріпосного права, намагалися насильно скинути самодержавство. У Василькові війська повстанців захопили зброю та полкову скарбницю, після чого рушили на Білу Церкву, на підступах до якої були розбиті урядовими військами. Призвідників повстання згодом стратили.

На пам'ятному знаку у Василькові зображені профілі п'яти страчених декабристів: Павла Пестеля, Кіндрата Рилєєва, Сергія Муравйова-Апостола, Михайла Бестужева-Рюміна, Петра Каховського. Автори пам'ятника: скульптор Макар Вронський, архітектор Василь Гнєздилов.

Триповерхова будівля всередині одного із кварталів по вулиці Ярославів Вал у Києві побудована в 1903 році на замовлення лікаря-психіатра Івана Сікорського. Окрім житлових кімнат, лікар відкрив тут лікарню та вів приватну практику.

Син лікаря Ігор Сікорський, який згодом став видатним авіаконструктором та винахідником гвинтокрила, будував у дворі батьківської садиби перші моделі своїх літальних апаратів.

В 1970-х роках тут жив видатний учений-кібернетик Віктор Глушков, творець перших у країні ЕОМ серії "Дніпро" та "Світ".

Наразі будівля в аварійному стані. Планується реставрація та створення Музею історії повітроплавання та авіації імені Ігоря Сікорського.

Центральний будинок художника в Києві є головним виставковим майданчиком Національної спілки художників України.

Його восьмиповерхова будівля, зведена у 1977-1978 роках за проєктом архітектора Анатолія Добровольського у формах радянського модернізму та функціоналізму, є частиною архітектурного ансамблю Львівської площі.

Фасад, оздоблений білим інкерманським каменем та кольоровою керамікою, прикрашають сім алегоричних фігур – символів різних видів мистецтв: мистецтвознавства, сценографії, скульптури, архітектури, живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва (в народі – "сім повішаних").

Будинок художника має п'ять виставкових залів площею від 90 до 360 квадратних метрів, а також концертний зал на 350 глядацьких місць. Тут відбуваються великі щорічні всеукраїнські виставки ("Мальовнича Україна", "Різдвяний вернісаж", "Осіння виставка" тощо), виставки графічного, скульптурного, текстильного мистецтва, персональні виставки художників.

В комплекс входять художній салон, готель, кафе.

Водонапірна вежа та прилегла до неї будівля каретної в Шпитьках збудовані на початку XX століття.

Комплекс був частиною садиби Терещенка, яка не збереглася. На території садибного парку також залишився садибний льох.