Пам'ятки Черкаської області

Дерев'яний одноповерховий будиночок лікаря збудовано за проєктом знаменитого київського архітектора Владислава Городецького, який часто гостював у Мошнах у садибі поміщиків Балашових, а також виконував для них різноманітні архітектурні замовлення.

В один із приїздів Балашови попросили архітектора спроєктувати для села комплекс будівель земської лікарні.

У первісному вигляді зберігся лише один корпус, декорований у "земському" стилі яскравим різьбленням.

Будинок Щербини - найрозкішніший особняк дореволюційних Черкас, прозваний за радянських часів "Палацом щастя", оскільки тут розмістили міський РАГС.

Побудований в 1892 році підприємцем Опанасом Щербиною. Відрізняється надзвичайною легкістю та витонченістю архітектури, багатим декором.

Деякий час тут містилася Земська управа, в 1919 році приміщення зайняв повітовий ревком, потім Рада робітників, селянських і солдатських депутатів. Після Другої світової війни тут знаходився Черкаський міськком КПУ та міськком комсомолу.

З 1970 році і донині будівля використовується як Палац одружень.

Музей історії села Вільшана розташований у приміщенні Будинку культури.

Експозиція музею розповідає про історію села та відомих особистостей, чий життєвий шлях пов'язаний з Вільшаною - це і Максим Кривонос, і Тарас Шевченко, і брати Клички, дід яких - Родіон Кличко - родом з Вільшани.

В музеї широко представлені предмети побуту давніх часів: рублі і качалки, жлукто і бодня, макітри і копистки, миски на миснику, різьблене ярмо і батіг, перші праски і калькулятори.

Не менш цікавими є фотознімки Вільшани кінця ХІХ століття, портрети жителів Вільшани у колоритних українських строях.

Військово-патріотичний центр-музей в Шампанії створено в 2011 році братами Олегом та Русланом Бойками за участі Української спілки ветеранів Афганістану.

На території підприємства "Шампаньтранс" можна ознайомитися з діючою військовою технікою радянських часів: різні модифікації БТР, БРДМ, БМП; ракетовоз БАЗ 6944 та тягач АТС-59; вантажівки ЗІЛ 157 та ЗІЛ-131; армійські всюдиходи, мотоцикли та інше.

Також представлено різноманітну стрілецьку зброю (кулемети MG-34, "Максим", КПВТ, ПТК; пістолети-кулемети "Томпсон", МР-38, ППШ, ППС, автомати АК-47 та їх модифікації, гвинтівки, пістолети тощо) та військова форма різних часів.

Екскурсії проводяться у парку техніки та на складі зброї. Є можливість переодягтися у військову уніформу різних армій та періодів (для фото зі зброєю), а також постріляти зі стрілецької зброї. Працює прокат військової техніки.

Художню виставку "Ступаки поколінь Бартосиків" в Іваньках відкрито в 2013 році художником по металу Сашком Бартосиком, сином відомого українського художника-монументаліста Миколи Бартосика.

Художня галерея присвячена творчості родини Бартосиків, де центральне місце займають пластичні композиції з металу роботи художника-коваля. Тематика його робіт: лірика, кохання, філософія буття.

За задумом творця, у майбутньому простір галереї наповнюватиметься його новими скульптурами та творчими роботами доньки, тут проводитимуться різноманітні розважально-пізнавальні дійства.

Наразі галерею можна відвідати безкоштовно.

На першому поверсі галереї працює магазин, а у підвалі працює кав'ярня.

Городище "Бурти" розташоване за 1 кілометр на північ від села Чаплинка. Земляні вали заввишки 10-12 метрів оточують територію площею 1,9 гектари.

Традиційно "Бурти" відносять до скіфських часів (VI-VII сторіччя до нашої ери), проте недавні дослідження виявили в центрі городища поховання епохи бронзи (2-3 тисячоліття до нашої ери).

У козацькі часи вали використовувалися як укріплення військами гетьмана Богдана Хмельницького, потім полковника Семена Палія. У 8 кіорметрах на північний схід від "Буртів" проходив "Чорний шлях" набігів татар. Під час Корсунь-Шевченківської битви (Друга світова війна) німецькі війська розмістили тут артилерійську батарею, проте протрималися недовго. Тоді городище займало ще до 12 гектарів.

У 1960-1970-х роках "Бурти" інтенсивно розорювали. Нині це пам'ятник не лише археології, а й природи, оскільки серед місцевої рослинності трапляються представники "Червоної книги України".

Будівля колишнього готелю "Слов'янська" у Черкасах збудована в кінці ХІХ століття коштом підприємця Скорини.

Виконана в стилі модерн із елементами псевдоготики. Кут будинку, враховуючи містобудівне місце, вирішено п'ятикутним об'ємом, увінчаним високим загостреним шатром. Фасад будівлі прикрашений численними декоративними деталями, тонкими баштами з голчастими куполами та витонченими колонками. Будинок мав три балкони, один з яких винесений більш ніж на 2,5 метри та спирається на тонкі чавунні колони. Саме під ним розташовувався вхід до готелю "Слов'янська".

За радянських часів це був готель "Дніпро". Наразі будівля належить "Укрсоцбанку".

Дуб Максима Залізняка в Холодному Яру – один із найстаріших дубів в Україні (можливо, найстаріший). За різними оцінками, йому від 1000 до 1200 років.

Дуб-патріарх росте на південному схилі Кириківського яру на території урочища Холодний Яр на околиці селища Буда. Це найбільше в Україні та одне з десяти найбільших у Європі дерев. Його обхват – 8,9 метри, висота – 24 метри. Стовбур шість разів вражали блискавки.

Під його кроною відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Тарас Шевченко, проте названо його ім'ям Максима Залізняка - ватажка повстання гайдамаків, які діяли в цих місцях. Дуб Залізняка вважається символом Холодного Яру, а також одним із символів українського козацтва.

Поруч встановлено пам'ятник мешканцям селища Буда, які загинули під час Другої світової війни.

Біля входу в заповідник працює кафе та сувенірна крамниця.

Громадський етнографічний просвітницько-розважальний комплекс "Зерноленд" засновано в селі Івківці в 2014 році в рамках створення "тематичного села" польсько-українського проєкту "Придумати село наново".

До комплексу входить етнографічний музей, кузня, гончарня, паперова фабрика, пекарня, безліч різноманітних розваг та майстер-класів. Взимку – катання на гринджолах.

Етнографічно-туристичний комплекс "Козацький хутір" неподалік Чигирина відтворює колорит українського села козацької доби.

Центральним елементом експозиції музею просто неба, розташованого на околиці села Стецівка, є Миколаївська церква XVIII століття, що перенесена сюди із села Драбівці на Золотонощині. Її оточують типові сільські хати: будинок старости, будинок батюшки, шинок, господарські будівлі. Будівництво продовжується.

А в центрі села споруджується Музей млинової справи. Тут зібрано 14 вітряків з усіх регіонів України. Планується будівництво водяного млина.

Жашківський історичний музей відкрито в 1969 році.

Експозиція у шести залах розповідає про історію краю з найдавніших часів до сьогодення.

В експозиції "Українська світлиця" можна побачити традиційний одяг та предмети побуту.

Також представлено галерею образотворчого мистецтва.

Залишки фортифікацій Чигирина козацьких часів збереглися на Замковій (Богдановій) горі в центрі міста.

Невелика фортеця Чигирина, закладена в XVI сторіччі, служила форпостом Речі Посполитої, потім козацькою фортецею. Кам'яне укріплення розміром 200 на 150 метрів було обнесено стінами з баштами та бастіонами. В 1677 році 120-тисячна турецька армія 3 тижні безуспішно тримала в облозі Чигиринську фортецю, і лише наступного року туркам вдалося її захопити, повернувшись вже з 200-тисячними силами.

Пізніше козаки гетьмана Івана Самойловича відбили Чигирин за підтримки московського війська воєводи Григорія Ромоданівського.

В ХІХ столітті укріплення майже повністю розібрали на будматеріали, коли на Замковій горі влаштували каменоломню. Наразі тут розбито парк, в якому знаходиться реконструйований бастіон Дорошенка (XVI-XVII століття), кам'яний хрест на честь захисників Чигиринського бастіону (1912 рік), пам'ятник "Кобзар" біля підніжжя та інші скульптури. На вершині гори встановлено величний пам'ятник Богданові Хмельницькому заввишки 18,6 метрів (1967-82 роки; скульпотори Олексій Олійник, Макар Вронський).

Біля підніжжя гори знаходиться каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, в якій перепоховано останки козаків з цвинтаря XVII століття.

Комплекс входить до складу Національного історико-культурного заповідника Чигирин. Екскурсії проводяться співробітниками музею Богдана Хмельницького, розташованого біля гетьманської резиденції біля підніжжя гори.

Меморіальний комплекс із монументом "Батьківщина-мати" у Черкасах розташований на території стародавнього замчища, на місці знищеної за радянської влади Свято-Троїцької церкви.

За однією з версій, за козацьких часів на цьому невеликому пагорбі розташовувалася Черкаська фортеця. Насправді, у різні періоди у Черкасах існувало три фортеці. Давньоруське городище XIV сторіччя та залишки Черкаської фортеці XVIII століття знаходилися на місці нинішнього скверу імені Богдана Хмельницького на Замковій горі (зараз там встановлена стела на честь Богдана Хмельницького та пам'ятник Іванові Підкові), а на місці Пагорба Слави було резервне укріплення, на території якого в 1863 році було збудовано кам'яну Троїцьку церкву замість однойменного дерев'яного храму в нижньому місті.

Усі архітектурні та археологічні пам'ятки були повністю знищені під час будівництва монумента Слави. Церква була підірвана в 1961 році, культурний шар був зритий в 1965 році при спорудженні Пагорба Слави, а в 1977 році відкрито Меморіал Слави з бронзовим монументом "Батьківщина-мати".

З вершини пагорба відкривається велика панорама Кременчуцького водосховища.

Незвичну круглу будівлю водяного млина "Зелений млинок" (зелений млин) у сквері на березі річки Тясмин у Кам'янці також називають "Млинком декабристів".

Млин-ротонда побудований калузькими майстрами Гавриловим та Дмитрієвим на замовлення господаря кам'янського маєтку декабриста Василя Давидова. За однією з версій, "Зеленелений млинок" спочатку був задуманий Давидовим як таємне приміщення для конспіративних зустрічей Південного товариства декабристів на зразок масонських лож. За переказами родини Давидових, саме біля млина розмови змовників підслуховував унтер-офіцер 3 українського полку Іван Шервуд, передавши потім їх зміст імператору Олександру I, що спричинило провал повстання декабристів.

Як частина садиби Давидових, "Зелений млинок" входить до комплексу Кам'янського державного історико-культурного заповідника.

Золотоніський краєзнавчий музей імені Михайла Пономаренка заснований у 1960 році.

Кілька разів міняв приміщення, з 2018 року розташовується в будівлі колишньої насіннєвої інспекції в центрі міста Золотоноша.

Фонди музею налічують понад 8000 експонатів. Зокрема, представлене Євангеліє та інші церковні стародруки XVIII-XIX століть. В історичному відділі можна побачити козацькі люльки і гарматні ядра, предмети побуту, а також експонати, пов’язані з життям і діяльністю Тараса Шевченка, Михайла Максимовича, Григорія Сковороди, Івана Котляревського.

Документи і фотоматеріали розповідають про Голодомор 1932–1933 років і події Другої світової війни на Черкащині.

Діє біографічний куточок засновника закладу, краєзнавця Михайла Пономаренка.