Пам'ятки Черкаської області

Садиба підприємця та мецената Василя Симиренка (дядька садовода Левка Симиренка) збудована в Сидорівці в кінці ХІХ століття.

Це був палац у стилі неокласицизму з флігелями та бальною залою вартістю близько 10 мільйонів рублів. У Сидорівці Симиренко відкрив цукровий завод, на якому встановив машини власної розробки та розпочав випуск пастили, яка мала величезну популярність у російській імперії.

Десяту частину прибутків підприємець віддавав на підтримку української культури. У старості заповів усі свої статки на культурні цілі, але події Першої світової війни та більшовицткий переворот 1917 року завадили реалізації його планів.

За радянських часів у палаці Василя Симиренка розміщувалися школа та лікарня. Нині будівля у руїнах. Розташована серед сильно занедбаного парку.

Першу в Україні пам'ятник варенику встановлено в 2006 році біля готелю "Росава" у Черкасах.

Скульптура представляє собою козакаа Мамая, який їсть вареники. За його спиною розміщено величезний вареник у вигляді півмісяця.

Автор пам'ятника одній із класичних страв української кухні – скульптор, заслужений художник України Іван Фізер. Висота пам'ятника, виготовленого з кераміки, становить 2,5 метри. До його відкриття було приготовлено справжній вареник вагою близько 70 кілограмів.

Пам'ятник українському поету-шістдесятнику Василеві Симоненку у Черкасах встановлений у 2010 році поряд з історичним будинком Щербини (нинішній Палац одружень).

У цьому місті поет працював кореспондентом газет "Черкаська правда", "Молодь Черкащини", "Робоча газета" на початку 1960-х років. Антирадянські вірші Симоненка стали відомі завдяки самвидаву. Поет помер після жорстокого побиття, пов'язаного з його громадською діяльністю, спрямованою на викриття злочинів НКВС.

Автор монумента - Владислав Димйон. Пам'ятник висотою понад 2 метри передає образ поета у поступовій динаміці. Крило, яке огортає постать, символізує талант, іскру божу.

Неподалік розташована редакція газети "Черкаський край" (колишня "Черкаська правда"), де відкрито кімнату-музей Василя Симоненка.

Пам'ятний знак на місці останнього бою головного отамана гайдамацького полку Холодноярської республіки Василя Чучупаки на околиці Мельників встановлено у 1995 році з ініціативи Історичного клубу "Холодний Яр" та громадськості.

Пам'ятник героям Холодного Яру встановлено в 2003 році в центрі села Мельники, яке вважалося столицею Холодноярської республіки та центром визвольної боротьби різних епох.

Скульптори Валентин та Максим Сірі виконали монумент із каменю пісковика, що нагадує стовбур зрубаного дерева з вирізаними на його поверхні дубом та образами холодноярських героїв. Стелу вінчає позолочений тризуб.

Поруч у 2010 році встановлено пам'ятник офіцеру армії Української Народної Республіки, письменнику Юрію Горліс-Горському, автору відомого роману "Холодний Яр".

Пам'ятник героям п'єси Михайла Старицького "За двома зайцями" Свириду Голохвастову та Проні Прокопівні встановлений у Черкасах, хоча це місто не має відношення до описаних у п'єсі подій.

Образи популярних персонажів, втілені Олегом Борисовим та Маргаритою Криніциною, взяті з кінокомедії "За двома зайцями", знятою за п'єсою Старицького на київській кіностудії імені Олександра Довженка.

Скульптура, виготовлена зі склопластику та пофарбована під бронзу, встановлена на замовлення власників розташованого тут "Дома моди", оскільки герої п'єси відрізнялися любов'ю до модного одягу. Скульптор Олександр Гульбіс.

Пам'ятник Іванові Гонті у Христинівці – перший в Україні монумент на честь уманського сотника, одного з організаторів гайдамацького повстання 1768 року.

Гонта народився в селі Розсішки під Христинівкою, йому належала і сусідня Орадівка. Разом із Максимом Залізняком він став лідером Коліївщини – національно-визвольного руху на території Правобережної України.

Пам'ятник Гонті роботи Віктора Сулими встановлено на в'їзді до Христинівки з боку Орадівки, на кургані у парку імені Івана Гонти. Висота монумента – 12 метрів.

Пам'ятник ватажку гайдамаків Максиму Залізняку в Медведівці встановлено 1993 року до 225 річниці Коліївщини коштом мешканців села, яке вважається батьківщиною народного героя. Бронзова скульптура на гранітному постаменті розташована у центрі Медведівки, біля школи, яка носить ім'я Залізняка.

За найпоширенішою версією Максим Залізняк народився близько 1740 року саме у Медведівці (за іншою версією – в сусідніх Івківцях). У 13 років пішов на Запорозьку Січ, а після повернення став послушником Мотронинського монастиря.

1768 року Залізняк очолив повстання запорожців, надвірних козаків та селян проти польського панування, відоме під назвою Коліївщина. Саме з Холодного Яру повстанські загони вирушили у похід навколишніми містами та селами, де жорстоко розправлялися з місцевим польським і єврейським населенням. Ці трагічні події описані Тарасом Шевченком у поемі "Гайдамаки".

Пам'ятник у Медведівці зображує Максима Залізняка, що стоїть у козацькому вбранні спершись на шаблю і тримає в руці отаманський пернач. Автори композиції – скульптор Анатолій Кравченко та архітектор Леонід Кондрацький.

Біля пам'ятника зазвичай починаються урочисті заходи, пов'язані з вшануванням пам'яті героїв Холодного Яру, а також туристичні маршрути Холодним Яром.

Пам'ятник Іванові Ґонті та Максимові Залізняку, керівникам повстання гайдамаків "Коліївщина" 1768 року, встановлено в 2015 році на місці Уманської фортеці в районі заводу "Мегометр".

В 1968 році, до 200-річчя "Коліївщини", тут було встановлено пам'ятний камінь, але спорудження монумента затягнулося майже на півстоліття. Перший ескізний проєкт кінного пам'ятника, що зображує момент зустрічі двох ватажків гайдамаків під Уманню, ще тоді розробив київський скульптор Іван Гончар. В остаточному варіанті бронзову скульптуру виготовив скульптор Ігор Зарічний.

Пам'ятник Залізняку та Ґонті споруджено з ініціативи організації "Уманське козацтво" коштом жителів Умані.

"Пам'ятник Матері" у Бровахах встановлено у 1984 році на честь простої жінки Євдокії Лисенко, яка виховала 11 синів та 5 доньок. 10 синів воювали на фронтах Другої світової війни та всі повернулися живими додому.

З ініціативи "Літературної газети" та за участю матері першого космонавта Юрія Гагаріна відкрили пам'ятник, посадили десять тополь та п'ять верб (за кількістю дітей Євдокії), а в сільській школі відкрили музейну кімнату родини Лисенків. Серед іншого в музеї збереглися 10 пар чобіт і 10 шинелів, у яких сини повернулися з війни та матеріали, присвячені Катерині Степановій з Білорусі, яка втратила під час війни усіх своїх 9 синів.

Величезний пам'ятник Росичу, легендарному жителю літописного Корсуня, споруджено в Корсуні-Шевченківському в 1982 році на острові Зеленому, який розташований за півкілометра вгору за течією від греблі ГЕС.

Офіційно пам'ятник називається "Містам-форпостам Київської Русі", проте насамперед символізує собою версію про походження назви давньої слов'янської держави Русь та народу русичів (росичів) від топоніма Рось.

Автори пам'ятного знака: скульптор Едвард Кунцевич та архітектор Борис Микитенко.

Пам'ятник самогонному апарату встановлено у Черкасах в 2008 році. Макет розробив художник Іван Фізер, скульптуру виготовив скульптор Микола Чурканов.

Двометрова скульптурна композиція зображує вусатого українця з чаркою, за спиною якого булькає самогонний апарат, а поруч із бідоном, куди з апарату стікає вогненна вода, сидить кіт.

Спочатку пам'ятник хотіли встановити на площі поряд з готелем "Росава", але міська влада не погодилася виставити цю скульптуру на вулиці міста. Тоді готельний комплекс придбав його та встановив у рожевому залі ресторану "Росава".

Сам апарат діючий, відвідувачі ресторану можуть продегустувати напій.

Біля входу до черкаського "Водоканалу" на честь його 90-річчя встановлено пам'ятник сантехніку Дяді Васі.

У Черкасах це єдина професійна (спеціалізована) пам'ятка. Скульптура є чавунним водопровідником у кашкеті і з ключами, що вилазить з колодязя. Поруч із ним лежить люк із написом: "Воду вам я подав". Скульптор Владислав Димйон.

Поруч стоїть старовинний пожежний гідрант, знайдений в одній із господарських ям на території "Водоканалу".

Парк відпочинку "Олександрія" в Іваньках під Маньківкою називають "Маленькою Софіївкою".

Парк зі скульптурами, містками та альтанками розбито на озері біля Іваньківського спиртового заводу в 2007 році з ініціативи директора підприємства Олександра Величка.

В парку "Олександрія" люблять фотографуватися молодята.

Парк "Сосновий бір" у Черкасах – пам'ятка ландшафтної архітектури, найкращий парк міста.

Закладений у 1967 році архітектором-ландшафтником Геогієм Урсатієм та інженером з озеленення Євдокією Смирновою. 

Розташований на березі Дніпра на території 49 гектарів. Тут створено систему ставків, вода з яких каскадами та водоспадами спускається до Дніпра. Центральним елементом композиції є став зі скульптурою русалки. У парку зростає понад 70 цінних та екзотичних порід дерев.

У 2009 році парк "Сосновий бір" було розчищено та відновлено після періоду запустіння.

Мальовничий краєвид на Дніпро відкривається з "Містка кохання", який перекинутий над яром.