Пам'ятки Львова

"Музей науки Львів" - це інтерактивний простір площею понад 2000 квадратних метрів, який допомагає пізнати світ завдяки дослідам і взаємодії з експонатами.

Кожен із дев'яти експозиційних блоків музею розкриває окрему тему: "Повітря", "Вода", "Акустика", "Оптика", "Електрика", "Наука", "Людина", "Роботи", "Формула-1". Понад 100 інтерактивних експонатів дають можливість провести експерименти з пневматичними пристроями та мильними бульбашками, влаштувати мініураган або морський щторм, виробити електроенергію на мініелектростанції, пограти на музичних інструментах у студії звукозапису, поспілкуватися з роботом RoboThespian, покерувати роборукою KUKA KR 210, побувати в різних куточках Землі завдяки VR-технологіям та навіть поміняти колеса гоночної автівки на пітстопі.

На першому поверсі розташована зона відпочинку з кав'ярнею та сувенірною крамницею.

Двоповерхова будівля львівського музею науки облаштована з урахуванням стандартів доступності, зокрема обладнана ліфтом.

Глинянська (В'їзна) брама - частина міських укріплень середньовічного Львова, що найбільш збереглася.

Споруда у стилі пізнього ренесансу є частиною фортифікаційного комплексу Бернардинського монастиря. Брама збудована на початку XVII сторіччя під наглядом інженера Фрідріха Гетканта. У центрі оборонної стіни розташована квадратна вежа з шатровим дахом та арковим проїздом, що вимощений дерев'яною бруківкою.

Під час реконструкції 1976-1977 років перед стіною відновлено оборонний рів.

Наразі у комплексі Глинянської брами розміщується інститут "Укрзахідпроектреставрація та адміністрація історико-архітектурного заповідника".

Латинський кафедральний собор - головний храм римо-католицької церкви у Львові. Офіційна назва - Митрополича базиліка Успіння Пресвято́ї Ді́ви Марі́ї Львівської архідієцезії.

Будувався та перебудовувався львівськими містобудівниками протягом 400 років. Перший камінь заклав польський король Казимир Великий у 1360 році. Після реставрації 1760-1778 років готичні форми поступилися модним тоді бароковим.

В катедральному соборі була ікона Матері Божої Милостивої ("Прекрасна зірка міста Львова"), оригінал якої зараз зберігається у краківському Вавелі. ЇЇ точну копію було виготовлено для Львова і в 2001 році папа Іван-Павло II її коронував.

Зберігся головний орган, вітражі Яна Матейка та інше. У східній стіні видніються ядра, що нагадують про турецьку облогу 1672 року, а також снаряд, що залишився з часів українсько-польської війни 1918-1919 років.

Наприкінці XVIII сторіччя навколо костелу розташовувався цвинтар з численними каплицями, з яких збереглися лише найцінніші: каплиця Боїмів (1609-1615 роки) та каплиця Кампіанів (1619 роки).

Латинський катедральний собор є Санктуарієм Матері Божої Милостивої і Божого Милосердя.

Личаківський цвинтар-музей, розташований неподалік центру міста Львова, більше схожий на ландшафтний парк.

Офіційно цвинтар засновано в 1784 році, хоча він на цьому місці існував ще в XVI сторіччі. Територія в 40 гектарів розбита на 86 полів, на яких знаходяться майже 3,5 тисячі пам'яток та композицій роботи відомих скульпторів та архітекторів. Тут поховані Іван Франко, Соломія Крушельницька, Марія Конопницька, Володимир Івасюк та інші.

В 1991 році Личаківський цвинтар став історико-меморіальним музеєм-заповідником.

Багато протиріч у 1990-х роках викликало відновлення знищеного за радянських часів меморіалу "Цвинтар орлят" на честь польських воїнів, які загинули в 1918-1920 роках в українсько-польській та радянсько-польській війні. Офіційно меморіал було відкрито в 2005 році одночасно з меморіалом загиблим воїнам Української Галицької Армії.

Інтерактивний музей "D.S. Таємна аптека" у Львові - чарівне та загадкове місце.

Історія цього музею розпочалася у травні 2012 року, коли в одній із найстаріших львівських аптек "Під Угорською короною" під час будівельно-реставраційних робіт було знайдено таємний вхід до підвалу, в якому виявили колишню фармацевтичну лабораторію, яка діяла наприкінці ХІХ – початку ХХ століття.

Назва аптеки пов'язана з легендою про розташований поруч Бернардинський монастир, де деякий час знаходилися реліквії Святого Стефана - короля та покровителя Угорщини. "Таємний аптекар" і зараз варить тут "мило для хабарників" та виробляє "пігулки для щастя".

Головну таємницю аптеки охороняє єдиний у світі Лев-аптекар. Історію "Таємної аптеки" відвідувачі відкривають для себе у легкому форматі відео-екскурсії з елементами театрального перформансу та дегустацією "аптечного еліксиру щастя та довголіття".

Музей видатного українського скульптора доби бароко Івана Георгія Пінзеля розташований у колишньому костелі кларисок у Львові, що є пам’яткою архітектури XVII століття.

Скромний за архітектурою, але розкішно розписаний з середини храм споруджений у 1607 році Павлом Римлянином і Бернардом Авелідесом на місці старої каплиці монахинь кларисок бернардинського ордену. З тих часів збереглись ренесансні елементи бічного фасаду костелу від вулиці Личаківської. У 1740-х роках костел зазнав реконструкції у бароковому стилі, а під час реставрації 1938-1939 років було добудовано вежу. Інтер'єри храму прикрашають зроблені у XVIII столітті розписи Станіслава Строїнського, окремі пізніші сюжети у південній наві належать пензлю Тадеуша Попеля.

З 1996 року в костелі кларисок розташовується Музей барокової скульптури Івана Георгія Пінзеля, якого називають "українським Мікеланджело". Тут зібрано найбагатшу колекцію унікальних барокових скульптур майстра, які вдалося відшукати і врятувати в 1970-х роках. Музей Івана Георгія Пінзеля є відділом Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

Після реконструкції 2021 року оновлений музей скульптури Пінзеля отримав повністю безбар'єрний простір. Від зупинки громадського транспорту та в середині будівлі прокладені тактильні смуги. На вході встановлені звукові маячки. Музей має інклюзивну касу та мнемосхему на вході. Внутрішні сходи продубльовані підйомником. Біля експонатів встановлені інформаційні таблички, що продубльовані шрифтом Брайля. Відвідувачам з порушенням зору пропонують тактильні копії найважливіших експонатів. Доступні аудіогіди та аудіодескрипція. Персонал пройшов підготовку для роботи з усіма категоріями відвідувачів.

Національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької у Львові вважається одним із найкрасивіших театрів Європи нарівні з одеською та віденською операми.

Фасад будівлі прикрашають скульптурні фігури "Життя" та "Мистецтво", статуї "Слава", "Перемога", "Кохання". Театр був спроєктований так, щоб фойє, коридори та сходи максимально освітлювалися природним світлом. Один із найкрасивіших внутрішніх інтер'єрів - дзеркальний хол, прикрашений картинами, що зображують символічну зміну пір року. Велика люстра у залі з дорогоцінних матеріалів оздоблена алегоричними фігурами.

На другому поверсі збереглися особисті апартаменти імператора Франца Йосифа з ванною та виходом до імператорської (зараз – президентської) ложі.

Працює аристократична кав'ярня "Комарик".

Проводяться екскурсії.

Національний університет "Львівська політехніка" засновано в 1844 році, це була перша академічна технічна школа на території України.

Будівлю Технічної академії було збудовано в 1877 році архітектором Юліаном Захаревичем, який став її ректором. Інтер'єри величної будівлі багато оформлені скульптурою та ліпленням. Десять картин актової зали виконано за ескізами Яна Матейка.

Наразі Львівська політехніка має статус національного університету, тут навчаються 30 тисяч студентів.

Архітектурний ансамбль головної торгової площі Львова почав складатись у XIV сторіччі на зразок європейських середньовічних міст (до того торговим центром був Старий Ринок).

З чотирьох боків площу Ринок оточують 44 будинки (кам'яниці), різних за часом будівництва та стилю (ренесанс, бароко, ампір). Над забудовою працювали архітектори Петро Красовський, Мартин Градовський, Петро Барбон, Павло Римлянин, Бернард Меретин, Себастьян Фесінґер та інші.

У підвалах та на перших поверхах багатьох будинків збереглися елементи готичної архітектури XV-XVI століть. У них розміщені музеї, магазини та популярні кафе. Найцікавіші будинки ("Чорна кам'яниця", "Королівська кам'яниця" та інші) займає Львівський історичний музей.

Ратуша (1381-1827 роки) в центрі площі є символом міста. Будівля використовується за призначенням - тут розміщується міська влада. На першому поверсі розташований Львівський інформаційно-туристичний центр, що забезпечує туристів довідками, картами та путівниками.

Тут завжди багато туристів, особливо у дні проведення численних свят та фестивалів.

Церква Святого Архистратига Михаїла у Львові зведена свого часу як католицький костел монастиря ордену босих кармелітів, який вперше згадується в 1634 році, має довгу історію будівництва.

Збудований, можливо, за проєктом архітектора Івана Покоровича, сина львівського архітектора італійського походження Адама де Лярто. Башти головного фасаду були спроєктовані архітектором Алоїзом Вондрашкою в 1835-1839 роках, а завершені при реставрації вже в 1906 році архітектором Владиславом Галицьким.

Розписи костелу виконані в 1731-1732 роках італійським художником Джузеппе Карло Педретті разом зі своїм львівським учнем та помічником Бенедиктом Мазуркевичем. Головний вівтар зроблений із чорного мармуру (XVII століття). Його авторство приписується скульптору Олександру Прохенковичу.

Як один із оборонних вузлів Львова, кармелітський костел неодноразово зазнавав атак, а в 1748 році навіть послужив ареною так званій "монахомахії" - боротьби між ченцями-кармелітами та капуцинами.

В 1991 році костел і монастир було передано ченцям Студійського Уставу Української греко-католицької церкви (ордену, заснованого в 1920-х роках митрополитом Андреєм Шептицьким) та наново освячено на честь Святого Архистратига Михайла, святого покровителя України-Руси та хоронителя Гробу Господнього.

Проспект Свободи - центральна вулиця міста, найелегантніша та найпрестижніша у Львові.

Виник в XVIII сторіччі на місці нижнього міського валу. Старі назви: Нижні Вали, Німецькі Вали, проспект Леніна. Архітектурна еклектика з рисами класицизму, неоренесансу та бароко.

Проспект Свободи із алеєю посередині починається від Оперного театру. У центрі встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку та скульптурна композиція, присвячена творам поета. Закінчується площею Міцкевича. Колись тут сходилися дві притоки річки Полтви. Посередині – постать Діви Марії. Мармурову статую встановлено коштом графині Северини Бадені в 1861 році, на нинішнє місце перенесено в 1904 році, відновлено в 1997 році. В 1905 році встановлено пам'ятник Адамові Міцкевичу - польському поетичному світочу. На площі також розташована історична будівля готелю "Жорж".

Туристичний центр міста (так звана "Стометрівка"), головний епіцентр політичного життя (так звана "Клумба"), постійне місце зборів неформальної молоді (так звана "Жаба").

Львівський аквапарк "Пляж" - один із найбільших в Україні критих водних оздоровчих комплексів, здатний одночасно прийняти 1 тисячу відвідувачів.

На площі 14 тисяч квадратних метрів розташований 50-метровий спортивний басейн, розважальна зона з 9 водними гірками різної довжини та рівня складності, дитяча зона з дрібним басейном та маленькими гірками.

Для дітей проводяться розважально-ігрові уроки на воді, заняття з дитячого фітнесу та лікувальної гімнастики.

В зоні відпочинку є турецька лазня та джакузі, два бари. Проводяться заняття з аеробіки, фітнесу, танців та інші. У комплекс також входить солярій, фітнес-центр, бістро, інтернет-кафе.

Є зручне паркування.

Найдавніша аптека у Львові працює на площі Ринок вже майже 300 років.

Аптеку в кам'яниці "Під чорним орлом" відкрив у 1735 році військовий фармацевт Франц Вільгельм Наторп, про що свідчить кована вивіска з емблемою медицини над входом. По обидві сторони акуратного порталу розташовано рельєфні портрети бога лікування Ескулапа та його доньки - богині здоров'я Гігієни.

Зберігся старовинний інтер'єр торгового залу, розписи віденських майстрів на стелі, старовинні ваги та касові апарати.

В 1966 році тут відкрився Музей історії фармацевтики, експозиція якого налічує понад 3 тисячі експонатів. В експозиційних залах можна оглянути різноманітні фармацевтичні пристрої, реконструкцію житла аптекаря, підземну алхімічну лабораторію.

На подвір'ї відтворено вигляд житлового будинку багатого міщанина ХVI-XVII століття.

Аптека "Під чорним орлом" продовжує служити людям і в наш час, ставши державною аптекою № 15. Окрім ліків, тут можна придбати відоме у всьому світі "Залізне вино" (водний розчин сахарату заліза, що вживається при залізодефіцитній анемії) та популярну львівську настоянку "Вігор", яка вважається засобом підвищення потенції. Продаються тут і пам'ятні сувеніри.

Арт Центр "Дзиґа" у Львові є резиденцією творчого об'єднання "Дзиґа" - організації художників, громадських діячів та підприємців. Діє з 1993 року.

В галереї представлено сучасне мистецтво. Щовечора в клубі проходять джазові чи блюзові концерти.

При галереї працює кафе "Під клепсидрою" - місце зустрічей львівської богеми з демократичною та творчою атмосферою.

Археологічний музей Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України працює у Львові з 2001 року.

Розміщений в історичному будинку Наукового товариства імені Шевченка, яке раніше керувало українськими археологічними дослідженнями у Галичині.

У музеї представлені артефакти від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, виявлені на території Західної України.

Поряд з оригінальними артефактами з каменю, кістки, рогу, глини, чорних і кольорових металів представлено реконструкції у натуральну величину способів житлобудівництва доби палеоліту (більше 50 тисяч років тому), у період існування трипільської культури (IV–III тисячоліття до нашої ери), у ранньослов’янський час (V-VII столріччя нашої ери), відтворені стародавні методи обробки шкіри, свердління кам’яних сокир, виготовлення глиняного посуду, плавки заліза та інше.

Загалом представлено понад 2000 експонатів.