English
русский [страна агрессор]
Пам'ятки України
Пам'ятки Львівської області
Пам'ятки Стрийського району
Знайдено 35 пам’ятки
Стрийського району
Відкрити мапу
Доступно для
Параметри доступності
Природний об'єкт , Заповідна територія
Національний природний парк "Сколівські Бескиди" охороняє унікальну природу північно-східної частини українських Карпат.
Парк площею понад 35 тисяч гектарів створено в 1999 році на базі Сколівського лісового заказника, оголошеного тут у 1983 році з метою охорони букових лісів, а також частини території ландшафтних заказників "Зелемінь" та "Майдан", заповідних урочищ "Дубинське", "Сопот", "Журавлине".
Гірський масив Сколівські Бескиди розташований між річками Стрий, Опір та Мизунка. Абсолютні висоти на території парку – від 600 до 1200 метрів. Тут збереглися чисті букові ліси природного походження, а також еталонні ялинові та ялицеві ліси (вік дерев – понад 100 років). В них водяться олені, косулі, кабани, вовки, ведмеді, та якщо з рідкісних видів - борсук, горностай, кіт лісовий, рись та інші. У 1965 році з Біловезької Пущі сюди завезли 10 зубрів.
На території Національного парку "Сколівські Бескиди" розташовані такі відомі пам'ятки природи, як водоспади "Кам'янка" (село Кам'янка) та "Гуркало" (село Корчин), а також історико-культурний заповідник "Тустань" (село Урич).
Безпосередньо до міста Сколе примикає заповідне урочище "Павлів Потік", в якому є два невеликі водоспади, джерела мінеральної води Ожинова галявина.
У відведених місцях дозволено розбивати намети та розводити багаття.
вулиця Князя Святослава, 3 Сколе
Рейтинг
Додати до обраного
Додати до маршруту
Палац/садиба , Пам'ятка архітектури
Палац та парк у Сколе були закладені бароном Евгеніушем Камінські в середині XIX століття, після того, як він придбав сколівські землі у свого друга, графа Потоцького.
В кінці ХІХ століття палац перебудували у стилі необарокко австрійський барон Герман Гредель та його брати Бернард та Альберт, які контролювали місцеву промисловість.
Палац знаходиться у верхній частині міста (район Демня), поряд із трасою "Київ - Чоп". Будівля непогано збереглася, але без декору інтер'єрів. Парк із фонтаном перед головним фасадом обнесений автентичною огорожею.
До 1956 року тут розташовувалося районне відділення НКВС. Нині це Сколівська школа-інтернат.
вулиця Князя Святослава, 40 Сколе
Пам'ятка архітектури , Храм
Дерев'яна церква Святого великомученика Пантелеймона в Сколе, за переказами, заснована в 1597 році як церква Святої Параскеви.
Збудовані майстрами бойківської школи три квадратні у плані зруби накриті чотиригранними наметами. Особливістю архітектури храму є двоярусне рішення бабинця, який має вгорі стіни каркасної конструкції, що зближує його з деякими пам'ятками бойківського типу на Закарпатті.
Квадратна двоярусна дзвіниця прибудована у 1760 році.
За радянської влади у приміщенні храму було відкрито музей народної архітектури.
Нині це діючий храм Української греко-католицької церкви.
вулиця Тараса Шевченка, 7а/1 Сколе
Замок/фортеця
Австрійський ДОТ часів Першої світової війни розташований на 30-метровій скелі на північній околиці Миколаєва.
У скелі пісковика вирубано вхід та два окремі приміщення 20 на 7 метрів. На другий поверх до кам'яно-бетонної вежі ДОТу ведуть сходи.
ДОТ використовувався як спостережний пункт та центр управління вогнем - з висоти добре проглядається північна частина міста Миколаєва та дорога, що веде до нього.
вулиця Миколи Лисенка Миколаїв
Пам'ятка архітектури
Бювет "Грибок" - головне джерело мінеральної води "Моршинської", яке стало візитівкою курорту завдяки характерній архітектурі.
Зображений на гербі міста та на етикетці бутильованої мінералки "Моршинської".
Бювет "Грибок" відкрили в 1935 році в центральному парку Моршина, він розрахований на обслуговування 6 тисячі осіб. Приготування та підігрів лікувальних концентрацій мінеральних вод проводиться в спеціальному відділенні бювету під постійним контролем гідрохімічної лабораторії.
Неподалік "з рук русалки" ллється слабомінералізована вода джерела №4 - "Богоматір". Поруч розташований великий закритий павільйон загальнокурортного бювету мінеральних вод, а також загальнокурортна бальнеогрязелікарня.
По всьому парку розставлено багато скульптур на античну тематику.
площадь Паркова Моршин
Природний об'єкт
Мальовничий та повноводний водоспад Гуркало - гідрологічна пам'ятка природи.
Розташований на території Національного природного парку "Сколівські Бескиди" на висоті 570 метрів над рівнем моря, на схилі гори Парашки у гирлі річки Велика Річка.
Утворився на місці прориву палеогенових пісковиків. Висота складає близько 5 метрів. Водоспад Гуркало оточений лісом, поряд є кілька зручних для відпочинку галявин.
Дістатися можна від села Корчин або від села Крушельниця, від якого до водоспаду Гуркало веде маркована стежка. Через поганий стан дороги заїхати автомобілем дуже важко.
Корчин
Водоспад Кам'янка на однойменній річці знаходиться на території Національного природного парку "Сколівські Бескиди" неподалік села Кам'янка.
Вода з висоти 7 метрів падає з масивних кам'яних валунів у мальовничому проломі у гірському хребті двома потоками, розділеними скельним виступом.
Дорогою до водоспаду Кам'янка є джерело "живої води" - сірководневої мінеральної води, схожої на трускавецьку "Нафтусю", яку можна застосовувати в профілактичних та лікувальних цілях.
З протилежного боку від дороги розташоване озеро Журавлине, яке також називається "Мертвим", оскільки в холодній воді з високим вмістом сірководню не живе риба. Маршрути до всіх цих природних пам'яток позначені покажчиками.
Поруч із водоспадом Кам'янка є сувенірний базар та велика галявина, на якій можна розбити наметовий табір. Над потоком влаштовані альтанки для відпочинку. У спекотні вихідні буває великий потік туристів.
Кам’янка
Пам'ятка археології , Природний об'єкт
Грот Прийма розташований посеред лісу за 2 кілометри на південний схід від Миколаєва, неподалік маленького хутора Прийма.
У печері виявлено поселення неандертальців віком 46 тисяч років. Також зафіксовано матеріали доби раннього заліза, XVIII-XIX століть (Верхній навіс), XVIII-XIX століть (Нижня печера) та мустьєрською епохи (Верхній поверх-грот).
урочище "Прийма" Миколаїв
Музей/галерея
Шкільний етнографічний музей села Стільсько розташований у приміщенні місцевого навчально-виховного комплексу. Його експозиція налічує 460 оригінальних експонатів.
Зокрема, представлені карти та малюнки Стільського городища, світлини з археологічних розкопок. Відтворено інтер'єр селянської світлиці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
Етнографічна колекція включає вишивку, гончарні вироби, знаряддя праці, музичні інструменти тощо.
вулиця Тараса Шевченка, 121 Стільсько
Природний об'єкт , Пам'ятка археології
Ілівське городище-святилище VIII–X століть є частиною Історико-культурного заповідника "Стільське городище".
Розташоване за 5 кілометрів на схід від Стільського городища, давньої столиці слов'янського племені білих хорватів.
Ілівське городище облаштоване на мисоподібному виступі плато на висоті близько 80 метрів над річкою Іловець, котра омиває його підніжжя частково з північного та західного боків. На високій скелястій, покритій лісом Токаревій горі, що височить над південною околицею села Ілів, досі видно сліди двох концентричних оборонних валів і ровів. Тут же розташована скеля із трьома невеликими печерами. Одна з них – це печера-кімната, видовбана у скелі людськими руками. Вхід у печеру зроблено у вигляді жіночого лона. Можливо, тут колись поклонялися богині Мокоші.
Імовірно, Ілівське городище було головним святилищем білих хорватів. Пізніше у печерах оселилися ченці, а під час Другої світової війни у тут переховувалися місцеві жителі та воїни УПА.
До печерного комплексу веде дуже стрімка стежка, облаштована дерев'яним поручнем.
урочище Печера Ілів
Історична місцевість , Замок/фортеця
Місто-фортеця Тустань - давньоруський наскальний оборонний комплекс, що виконував функції прикордонної фортеці та митного пункту (назву інтерпретують як наказ мандрівникові: "Ту стань!"). Також відоме як "Скеля Довбуша".
Перші укріплення на скелі Камінь в районі нинішнього села Урич було зведено білими хорватами в ІХ сторіччі. Дерев'яні конструкції вписали прямо в скельний масив (збереглися пази та вирубки в скелі, за якими проведено реконструкцію).
Фортеця Тустань була важливим опорним пунктом Київської Русі, згодом Галицько-Волинського князівства. В 1241 році її зруйнували орди хана Батия, а в 1340 році захопив і наново відбудував польський король Казимир Великий як королівську фортецю. Через неї до Закарпаття та Угорщини експортувалася сіль, яку видобували в Дрогобичі та його околицях. Останнім власником у XVI столітті був польський магнат Бліцинський, після чого фортеця втратила значення та зникла з літописів.
Збереглися залишки кам'яної стіни, печери, сходи, колодязь та дві цистерни для води. В 1994 році створено Державний історико-культурний заповідник "Тустань", діє музей.
вулиця Тараса Шевченка, 214 Урич
Храм , Пам'ятка архітектури
Витончений готичний костел-санктуарій Різдва Пресвятої Богородиці вважається символом міста Стрий.
Римо-католицька парафія була заснована в місті королем Казимиром Великим ще в XIV сторіччі. Парафіяльний костел Різдва Богородиці був збудований у 1425 році. Кілька разів готичний храм знищували пожежі. В 1891 році була проведена остання велика реставрація, було встановлено орган.
У 1939 році храм було закрито, але будівля збереглася за радянських часів.
У 1995 році костел був оголошений Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій, а в 2001 році Папа Римський Іван Павло ІІ освятив ікону Матері Божої Стрийської.
вулиця 22-го Січня, 1 Стрий
Римо-католицький костел Семи Скорбот Діви Марії збудований в 1892 році.
До того з XVII сторіччя у Сколе був дерев'яний костел. Новий кам'яний католицький храм було споруджено за проєктом архітектора Альфреда Камінобродського на пожертвування парафіян.
Після Другої світової війни костел був закритий, приміщення використовувалося як склад.
У 1994 році костел Семи Скорбот у Сколе було заново освячено та відреставровано.
вулиця Маркіяна Шашкевича, 3 Сколе
Римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії заснований у Жидачеві в 1301 році.
Спочатку був дерев'яним. В 1415 році брат короля Свидригайла, який володів цими землями, прикрасив храм. У 1602 році коштом Миколи Лігензи та Єжи Жолчинського було розпочато спорудження кам'яного Успенського костелу.
В 1676 році в цьому храмі польський король Ян III Собеський відслужив молебень на честь перемоги над турками під Жидачевом.
У 1895 році в костелі сталася пожежа, і лише в 1938 році було завершено реконструкцію.
За радянських часів Успенський костел було закрито, у ньому спочатку розмістили автовокзал, а потім краєзнавчий музей.
Нині костел Успіння Пресвятої Діви Марії чинний.
За легендою, на трьох пагорбах за містом раніше був родовий маєток, до якого веде підземний хід із костелу. До цих пір збереглися старі "панські" стайні, в яких зараз навчальні класи та гаражі місцевого професійного ліцею.
вулиця Івана Франка, 4 Жидачів
Стрийський краєзнавчий музей "Верховина" розташований у колишньому будинку стрийського адвоката та громадсько-політичного діяча Євгена Олесницького (1899 року побудови), який на початку ХХ століття був осередком української культури та суспільного життя.
Фонди музею нараховують 26 тисяч одиниць зберігання. Експозиція складається з трьох відділів: природи, етнографії, історії краю.
Найцінніші експонати: старовинні книги, ікони, бойківські та гуцульські писанки, а також зброя козаків та опришків.
Окрема експозиція присвячена діяльності УПА.
вулиця Євгена Олесницького, 15 Стрий