Пам'ятки Львівського району

Державний природознавчий музей Національної академії наук України у Львові вважається одним із найстаріших природничих музеїв Європи.

Заснований у 1870 році природознавцем-колекціонером, графом українського походження Володимиром Дідушицьким у реконструйованій будівлі в стилі раннього неокласицизму початку XIX століття. У 1880 році Дідушицький подарував музей громаді Львова, і з 1940 року він перебуває у підпорядкуванні НАН України.

З 2013 року в Державному природознавчому музеї триває створення нової основної експозиції "Симфонія життя", палеонтологічна частина якої відкрилася у 2019 році під назвою "Льодовиковий період". Серед найцікавіших експонатів: скелети мамонта і волохатого носорога з озокеритового родовища у Старуні, кістки інших викопаних тварин фігура кроманьйонця пізньої кам’яної доби, реконструкція житла первісної людини. Експозицію доповнюють інтерактивні мультимедійні кіоски.

Своєрідним музейним експонатом є також найстаріший в Україні діючий механічний ліфт, облаштований ще 1870 році графом Дідушицьким, який у старшому віці був частково паралізованим і пересувався на колісному візку. Для найменших відвідувачів працює інтерактивна дитяча зона.

Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка (Дім Франка) відкрився у 1940 році з ініціативи молодшого сина письменника – Петра.

Музей розташовується у невеликій двоповерховій віллі у швейцарському стилі, де Іван Франко з родиною провів останні 14 років свого життя.

В основу експозиції була покладена колекція автографів, листів, документів, фотографій, книжкок та особистих речей із кабінету письменника, зібрана Науковим товариством імені Тараса Шевченка.

В будинку Франка детально відтворено атмосферу життя письменника та його родини: робочий кабінет, бібліотека, їдальня, спальня Івана Франка, жіноча кімната, кімната Ольги Франко, кімната Тараса і Петра Франків. 2018 року створено експозицію "Кухня Франкового дому".

Літературна експозиція розташована в сусідньому двоповерховому будинку польського підприємця Антонія Ув’єри, спорудженому в 1923-1925 роках у стилі неокласицизму за проєктом львівського архітектора Івана Багенського.

Під замовлення колектив музею проводить театралізовані, тематичні, авторські, інтерактивні екскурсії, екскурсії-прогулянки вулицями Львова, тематичні квести, майстеркласи. Також в музеї періодично проходять літературні вечори, театральні вистави, концерти класичної і сучасної музики, різнопланові виставки й перформанси.

Домініканський собор - одна з найзначніших пам'яток бароко у Львові.

Келії монастиря домініканців відносяться до XVI сторіччя. В 1559 році княжна Гальшка Острозька, спадкоємиця могутнього волинського роду Острозьких, ховалася тут від магната Лукаша Гурки, який насильно змусив її до шлюбу. В 1701 році цар Петро I підписав тут договір про військовий союз Росії та Польщі проти Швеції.

До XVIII стопіччя будівля Домініканського костелу була готичною. В 1792-1798 роках архітектором Яном де Вітте коштом Юзефа Потоцького проведено реконструкцію, фасади прикрашені майстром Себастьяном Фесінгером. В інтер'єрі - низка цінних витворів мистецтва: алебастрові надгробні пам'ятники XVI століття, мармуровий пам'ятник Артурові Гротгеру.

За радянських часів тут був музей атеїзму. Нині це греко-католицька церква Святої Євхаристії. У підземеллях експонується частина колекції пам'яток сакрального мистецтва Львівського музею історії релігії. Проводяться концерти органної музики.

Жовківська ратуша в стилі неоренесансу входить до ансамблю Ринкової площі.

Перша міська ратуша в Жовкві була збудована архітектором Петером Бебером в 1687 році. На її стінах розміщувалися сонячний годинник і зразок аршина. Старий будинок розібрали в 1832 році через аварійний стан, і протягом цілого століття магістрат засідав в замку.

Нинішня ратуша збудована в 1932 році. Її звели за конкурсним проєктом архітектора Броніслава Віктора на місці колишніх казарм і казематів.

У передвоєнні часи з годинникової вежі міський сурмач опівдні виконував мелодію "гейнал". Тепер опівдні дзвони годинника виконують уривок гімну України.

У вежі ратуші розміщується історико-краєзнавча експозиція "Музей "Жовківська вежа" з виходом на оглядовий майданчик.

Історико-краєзнавчий музей міста Винники відкрився в 1991 році в колишньому особняку лікаря Якова Нагляка (1935 рік). Експозиція розміщена у трьох залах.

В археологічній колекції представлені пердмети побуту первісних мисливців, знахідки трипільського періоду, унікальний скарб гальштатсько-латенської епохи та загадкова кам'яна статуя.

Про виникнення та розвиток міста Винники розповідають експозиції відділів "Історії середніх віків" та "Новітньої історії". Зокрема, представлені речі з Винниківського замку та першої тютюнової фабрики Галичини, колекція старовинних друкованих видань XVII-XIX століть, особисті речі відомої оперної співачки Олександри Любіч-Парахоняк, міністрів УНР Івана Липи та Івана Огієнка.

Відділом Історико-краєзнавчого музею міста Винники є Музей ткацтва та килимарства у Глинянах.

Історичний музейний комплекс Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького розташовується в колишній віллі професора львівського університету Еміля Дуніковського, яка збудована у 1896-1898 роках за проєктом архітектора Владислава Рауша в стилі необароко.

У 1911 році її придбав для потреб Церковного музею його засновник і меценат митрополит Андрей Шептицький. Саме тут у 1913 році відбулося відкриття першої експозиції Національного музею у Львові.

Зараз в Історичному музейному комплексі розгорнута постійна експозиція "Українське мистецтво ХХ століття". Вона є продовженням експозиції українського мистецтва ХІІ-ХІХ століть, яка знаходиться у головній будівлі музею на проспекті Свободи.

Представлені твори презентують становлення та розвиток української художньої культури у руслі основних стилів та напрямків світового мистецтва минулого століття, а також відображає культурно-мистецькі процеси радянського періоду, що розвивалися поза рамками нормативної естетики соцреалізму.

Католицька каплиця у неоготичному стилі розташована на цвинтарі Малих Підлісків, прямо біля перехрестя доріг на Луцьк та Рівне.

В інтер'єрі збереглися залишки поліхромії та невеликий тетрапод.

Княжий Храм Святого Миколая Чудотворця - найдавніша пам'ятка монументальної архітектури Львова.

Мабуть, храм будувався як усипальниця галицьких князів, був головним духовним центром львівських русинів. Перша згадка про церкву Святого Миколая датується 1292 роком. Ще в князівські часи церква служила не тільки храмом, а й центром суспільно-політичного життя.

Розташовувалася біля підніжжя гори Високий Замок, поряд із площею Старий Ринок, де за часів раннього середньовіччя був центр нижнього міста. Товщина стін храму свідчить також про оборонне значення споруди.

Королівський арсенал Львова споруджено в стилі бароко архітектором Павлом Ґродзицьким за наказом польського короля Владислава ІV.

Як стратегічно важливе місто Львів мав два арсенали. Міський формували громадяни міста, а королівський утримувався коштом монарха. З 1939 року в приміщенні Королівського арсеналу розміщується Львівський обласний державний архів.

Перед будівлею арсеналу в 1977 році встановлено пам'ятник першодрукарю Іванові Федорову, відкритий до 400-річчя друкарства на українських землях. Біля пам'ятника розташований букіністичний ринок, популярний у іноземних туристів. Тут збираються торговці старими книгами та предметами старовини.

Римо-католицький костел Богоматері Ченстоховської закладено у Великому Любені в 1930 році з ініціативи єпископа Бореслава Твардовського.

Храм було освячено в 1932 році, але будівництво тривало ще 5 років.

З 1949 року костел використовувався як склад зерна та гараж для сільськогосподарської техніки.

Повернутий католикам в 1992 році.

Костел Воздвиження Чесного Хреста – головний католицький храм Городка, який існував уже за часів Владислава Ягайла.

У його образі оригінально поєдналися архітектурні прийоми різних стильових напрямів – готики, бароко та модерну.

Ймовірно, перший дерев'яний Воздвиженський костел було закладено в 1372 році польським намісником Владиславом Опольчиком. У нинішньому вигляді традиційного готичного храму відбудований в 1419 році. У XVI сторіччі було проведено реконструкцію та збудовано дзвіницю з шістьма дзвонами, найбільший з яких був освячений у 1753 році.

В ході останньої реконструкції, проведеної у 1930-х роках ХХ століття архітектором Броніславом Віктором, була добудована західна, найбільша частина костелу. Фасад прикрасили скульптури Матері Божої, апостолів Петра та Павла.

Інтер'єри за часів радянської влади були повністю знищені.

Нині костел Воздвиження Чесного Хреста знову чинний.

Перший дерев'яний католицький костел у селі Наварія під Львовом було збудовано на рубежі XVI-XVII сторічь, але незабаром його спалили татари.

Така сама доля спіткала другий дерев'яний храм.

Лише в 1641-1645 роках коштом Ельжбети Гумницької було збудовано кам'яний Вознесенський костел. Храм постраждав під час Визвольної війни і в 1739 році святиню частково розібрали. Кошти на реконструкцію виділила родина Венявських й у 1740-1748 роках видатний львівський архітектор з італійським корінням Бернард Меретин побудував на старих фундаментах новий Вознесенський костел у популярному тоді стилі пізнього бароко. Імовірно, це була перша робота майстра.

Оздоблення та оформлення за участю художника Антоніо Тавеллі тривали ще кілька десятиліть. У 1766 році споруджено дзвіницю.

У 1991 році відновлений після радянського періоду храм було наново освячено як костел Успіння Пресвятої Діви Марії, а після 2011 року змінив титул на Святого Валентина, оскільки з XVII століття тут зберігалися мощі цього святого.

Костел Усіх Святих у селі Годовиця збудовано в 1751-1758 роках видатним львівським архітектором італійського походження Бернардом Меретином.

Кошти на будівництво виділив львівський архідиякон Стефан Мікульський. Це один із проєктів, над яким Меретин працював спільно зі знаменитим скульптором Іваном Георгієм Пінзелем. Скульптор виготовив вівтар, деякі скульптури якого зараз представлені у Музеї Пінзеля у Львові та в Олеському замку. В інтер'єрі збереглися розписи художника Олександра Ролінського. Барочний фронтон костелу оздоблений характерними декоративними кам'яними вазами.

Пізніше костел у Годовиці послужили прототипами ще кількох храмів у "меретинівському" стилі, які створювалися за типовими проєктами архітектора. Розп'яття та чудотворний образ Марії з немовлям було вивезено до Польщі.

Тим часом, Костел Усіх Святих у Годовиці з радянських часів залишається покинутим та поступово руйнується.

Ансамбль монастиря бенедиктинок у Львові – костел та монастирський корпус – споруджувався за участю архітектора Павла Римлянина. Має яскраво виражений оборонний характер.

Костел Усіх Святих - невелика кам'яна, прямокутна у плані споруда. До південно-східної частини примикає двоповерховий будинок келій, що зберіг прийоми та елементи ренесансної архітектури. Комплекс оточений стінами з барочними воротами ХVІІ сторіччя.

Нині це діючий Свято-Покровський монастир Сестер Студійського Статуту.

Оборонний костел Різдва Пресвятої Богородиці в Комарно закладений у 1656 році коштом магната Миколая Остророга, що володів містом. Освячений у 1658 році.

Можливими авторами проєкту називають архітекторів Войцеха Капіноса та Яна Покоровича, хоча обидва померли задовго до початку будівництва.

Чудова архітектура костелу Різдва є яскравим зразком переходу від ренесансу до бароко. Типово ренесансними елементами є обрамлення головного входу та ніш зі скульптурами, а також пілястри з головками херувимів. У той же час фронтон фасаду та обрамлення центрального вікна характерні для стилю бароко.

Фасад прикрашений численними скульптурами святителів та складним білокам'яним різьбленням (припускають, що у будівництві брав участь майстер, який оформляв фасад костелу єзуїтів у Львові).

Оборонний характер споруди видають ключові бійниці, розташовані по периметру вздовж карниза.

В середині XVIII сторіччя поряд із храмом було споруджено дзвіницю у формі тріумфальної арки.

В 1946 році костел було закрито, частину церковного майна було вивезено до Польщі. У 1992 році костел Різдва Богородиці було передано греко-католицькій громаді Комарно.