Пам'ятки Черкаського району

Комплекс споруд недобудованої електростанції розташований на березі Дніпра поряд із селом Вітове на схід від Чигирина.

Рішення про будівництво Чигиринської ДРЕС потужністю 4800 тисяч кВт було прийнято ЦК Компартії України в 1970 році. Також планувалося звести сучасне містечко енергетиків на 20 тисяч жителів. До 1981 року, після неодноразових змін проєкту, будівництво було заморожено, проте незабаром було прийнято рішення спорудити на готовому майданчику атомну електростанцію. Будівельні роботи велися до 1989 року, поки під тиском громадськості не було вирішено зупинити будівництво.

Зараз комплекс недобудованої АЕС разом із містечком енергетиків Орбіта є занедбаними руїнами. Збереглися порожні 9-поверхові житлові будинки, адміністративні будинки, магазини та інші об'єкти інфраструктури. Тут можна поспілкуватися з людьми, які досі мешкають на території колишнього будівництва, на якому вони працювали за радянських часів.

Тарасова гора у Каневі - національна святиня українського народу, місце поклоніння пам'яті видатного поета-пророка Тараса Шевченка. Могилу поета та навколишні природні ландшафти охороняє Шевченківський національний заповідник, заснований 1925 року.

Заповідник розташовується на Чернечій горі над Дніпром, що на південно-східній околиці Канева. За переказами, свою первісну назву гора отримала ще в ХІ-XII століттях, коли на ній існував печерний Канівський монастир. Пізніше тут був заснований козацький Покровський монастир.

У середині XIX століття, відвідавши ці місця, Тарас Шевченко захотів придбати тут ділянку для будівництва садиби, проте його планам не судилося здійснитися. Після смерті в Санкт-Петербурзі, Шевченка спочатку було поховано на Смоленському цвинтарі, проте, на вимогу громадськості, 10 травня 1861 року труну з прахом поета було доставлено до Канева.

Згідно із заповітом, його поховали на високій дніпровській кручі, яку відтоді називають Тарасовою горою. На могилі був насипаний курган та встановлений монументальний чавунний пам'ятник-хрест. У 1939 році на могилі споруджено найбільший в Україні пам'ятник Шевченкові. Від підніжжя гори до пам'ятника ведуть сходи в 342 сходинки з фонтаном "Лілія".

Перший народний музей поета "Тарасова світлиця" відкрився наприкінці XIX століття в колишньому будинку наглядача шевченкової могили Івана Ядловського. Після спорудження нового музейного комплексу "Тарасову світлицю" відновили у первісному вигляді на іншому місці, поблизу могили Ядловського.

Поруч з шевченковою могилою у 1939 році відкрився літературно-меморіальний музей Тараса Шевченка, збудований за проєктом видатного архітектора Василя Кричевського, якого вважають засновником українського архітектурного модерну. Після тривалої реставрації у 2003–2010 роках музей має осучаснену інтерактивну експозицію, в якій представлені меморіальні речі та офорти Шевченка, рідкісні видання його творів, художні твори на шевченківську тематику тощо.

До 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка в урочищі Монастирок на схилі Тарасової гори відтворено історичну козацьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. До ювілею також оновлено павільйон пасажирського причалу "Тарасова гора", куди іноді прибувають теплоходи з Києва. На причалі працює кафе, поруч ведеться торгівля сувенірами. Біля підніжжя сходів на Тарасову гору розташовується основна автостоянка заповідника для туристичних автобусів. Легковою автівкою можна піднятися і безпосередньо на гору, де також облаштовано невеличкий паркінг. 

До складу Шевченківського національного заповідника також входять Канівський історичний музей, Канівський музей народного декоративного мистецтва та музей "Літературна Канівщина", які розташовані в центрі міста.