Пам'ятки Львівської області

Римо-католицький костел Богоматері Ченстоховської закладено у Великому Любені в 1930 році з ініціативи єпископа Бореслава Твардовського.

Храм було освячено в 1932 році, але будівництво тривало ще 5 років.

З 1949 року костел використовувався як склад зерна та гараж для сільськогосподарської техніки.

Повернутий католикам в 1992 році.

Костел Воздвиження Чесного Хреста – головний католицький храм Городка, який існував уже за часів Владислава Ягайла.

У його образі оригінально поєдналися архітектурні прийоми різних стильових напрямів – готики, бароко та модерну.

Ймовірно, перший дерев'яний Воздвиженський костел було закладено в 1372 році польським намісником Владиславом Опольчиком. У нинішньому вигляді традиційного готичного храму відбудований в 1419 році. У XVI сторіччі було проведено реконструкцію та збудовано дзвіницю з шістьма дзвонами, найбільший з яких був освячений у 1753 році.

В ході останньої реконструкції, проведеної у 1930-х роках ХХ століття архітектором Броніславом Віктором, була добудована західна, найбільша частина костелу. Фасад прикрасили скульптури Матері Божої, апостолів Петра та Павла.

Інтер'єри за часів радянської влади були повністю знищені.

Нині костел Воздвиження Чесного Хреста знову чинний.

Римо-католицький костел Воздвиження Чесного Хреста та Святого Йосипа Обручника зведений за проєктом інженера Кароля Романуса як храм-усипальниця роду Ржевуських (за однією з версій, автором проєкту був сам князь Вацлав Ржевуський).

Виконаний у стилі бароко у вигляді ротонди, до якої від замку веде 300-метрова липова алея. Перед храмом встановлені фігури Богоматері та Святого Йосипа на колонах. Головний фасад прикрашає портик із 14 колон коринфського ордера, на атику якого було встановлено 8 скульптур святих роботи Фессінгера та Лебласа (одна з них знищена під час Другої світової війни).

В інтер'єрі збереглися фрески Лукаша Смуглевича та кількох галицьких майстрів.

З 1861 року храм був парафіяльним костелом, у 1945 році закритий радянською владою. Наразі храм на реставрації, але всередину можна потрапити під час богослужінь, які проводить греко-католицька парафія церкви Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ.

Перший дерев'яний католицький костел у селі Наварія під Львовом було збудовано на рубежі XVI-XVII сторічь, але незабаром його спалили татари.

Така сама доля спіткала другий дерев'яний храм.

Лише в 1641-1645 роках коштом Ельжбети Гумницької було збудовано кам'яний Вознесенський костел. Храм постраждав під час Визвольної війни і в 1739 році святиню частково розібрали. Кошти на реконструкцію виділила родина Венявських й у 1740-1748 роках видатний львівський архітектор з італійським корінням Бернард Меретин побудував на старих фундаментах новий Вознесенський костел у популярному тоді стилі пізнього бароко. Імовірно, це була перша робота майстра.

Оздоблення та оформлення за участю художника Антоніо Тавеллі тривали ще кілька десятиліть. У 1766 році споруджено дзвіницю.

У 1991 році відновлений після радянського періоду храм було наново освячено як костел Успіння Пресвятої Діви Марії, а після 2011 року змінив титул на Святого Валентина, оскільки з XVII століття тут зберігалися мощі цього святого.

Костел Усіх Святих у селі Годовиця збудовано в 1751-1758 роках видатним львівським архітектором італійського походження Бернардом Меретином.

Кошти на будівництво виділив львівський архідиякон Стефан Мікульський. Це один із проєктів, над яким Меретин працював спільно зі знаменитим скульптором Іваном Георгієм Пінзелем. Скульптор виготовив вівтар, деякі скульптури якого зараз представлені у Музеї Пінзеля у Львові та в Олеському замку. В інтер'єрі збереглися розписи художника Олександра Ролінського. Барочний фронтон костелу оздоблений характерними декоративними кам'яними вазами.

Пізніше костел у Годовиці послужили прототипами ще кількох храмів у "меретинівському" стилі, які створювалися за типовими проєктами архітектора. Розп'яття та чудотворний образ Марії з немовлям було вивезено до Польщі.

Тим часом, Костел Усіх Святих у Годовиці з радянських часів залишається покинутим та поступово руйнується.

Римо-католицький костел Всіх Святих у Ходорові заснований у 1460 році коштом Юрія Ходоровського.

Дерев'яний храм неодноразово горів. Нинішній кам'яний костел споруджений у 1777-1779 pоках коштом шляхтичів Жевуських за проєктом Флоріана Ріхтера.

За радянської влади приміщення костелу використовувалося як магазин, спортивна зала.

Нині костел Всіх Святих відреставровано. Інтер'єри не збереглися.

Ансамбль монастиря бенедиктинок у Львові – костел та монастирський корпус – споруджувався за участю архітектора Павла Римлянина. Має яскраво виражений оборонний характер.

Костел Усіх Святих - невелика кам'яна, прямокутна у плані споруда. До південно-східної частини примикає двоповерховий будинок келій, що зберіг прийоми та елементи ренесансної архітектури. Комплекс оточений стінами з барочними воротами ХVІІ сторіччя.

Нині це діючий Свято-Покровський монастир Сестер Студійського Статуту.

Костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії у Лопатині споруджений у 1772 році коштом Адама Холоневського за одним із проєктів, раніше розроблених львівським архітектором Бернардом Меретином.

До того у Лопатині існував дерев'яний костел. Новий католицький храм - репліка костелу Чесного Хреста в Берездівцях - був виконаний у пишному стилі бароко та оформлений багатими фресками Станіслава Строїнського. Освячення відбулося в 1828 році.

Після Другої світової війни святиня була закрита, а ікона Божої Матері Лопатинської, що зберігалася в костелі, вивезена до Польщі.

Нині костел Діви Марії повернуто віруючим та відреставровано коштом польської громадськості.

Римо-католицький костел Преображення Господнього у Добромилі збудоваий у XVI-XVII сторіччях після того як пожежа в 1535 року знищила старий дерев'яний католицький храм.

Постраждалий під час Визвольної війни Преображенський костел ґрунтовно реконструювали у 1719 році коштом Войцеха Михальського. Вже в 1743 році власник міста Блажей Красінський  також провів реконструкцію, розмістивши на костелі герб своєї родини. Ще однієї перебудові Преображенський костел зазнав у 1884 році.

В радянські часи костел залишався чинним. В інтер'єрі збереглися розписи XVIII століття.

Витончений готичний костел-санктуарій Різдва Пресвятої Богородиці вважається символом міста Стрий.

Римо-католицька парафія була заснована в місті королем Казимиром Великим ще в XIV сторіччі. Парафіяльний костел Різдва Богородиці був збудований у 1425 році. Кілька разів готичний храм знищували пожежі. В 1891 році була проведена остання велика реставрація, було встановлено орган.

У 1939 році храм було закрито, але будівля збереглася за радянських часів.

У 1995 році костел був оголошений Санктуарієм Матері Божої Покровительки Людських Надій, а в 2001 році Папа Римський Іван Павло ІІ освятив ікону Матері Божої Стрийської.

Оборонний костел Різдва Пресвятої Богородиці в Комарно закладений у 1656 році коштом магната Миколая Остророга, що володів містом. Освячений у 1658 році.

Можливими авторами проєкту називають архітекторів Войцеха Капіноса та Яна Покоровича, хоча обидва померли задовго до початку будівництва.

Чудова архітектура костелу Різдва є яскравим зразком переходу від ренесансу до бароко. Типово ренесансними елементами є обрамлення головного входу та ніш зі скульптурами, а також пілястри з головками херувимів. У той же час фронтон фасаду та обрамлення центрального вікна характерні для стилю бароко.

Фасад прикрашений численними скульптурами святителів та складним білокам'яним різьбленням (припускають, що у будівництві брав участь майстер, який оформляв фасад костелу єзуїтів у Львові).

Оборонний характер споруди видають ключові бійниці, розташовані по периметру вздовж карниза.

В середині XVIII сторіччя поряд із храмом було споруджено дзвіницю у формі тріумфальної арки.

В 1946 році костел було закрито, частину церковного майна було вивезено до Польщі. У 1992 році костел Різдва Богородиці було передано греко-католицькій громаді Комарно.

Костел Різдва Святого Іоанна Хрестителя в Мостиськах збудований у 1604 році на місці старого дерев'яного католицького храму, заснованого в 1404 році польським королем Владиславом II Ягайло.

Костел у готичному стилі мав 5 вівтарів та 2 каплиці, до яких у 1722 році додалися ще 2 вівтарі.

За радянської влади храм залишався чинним, зараз відреставрований.

Потужний оборонний костел святих апостолів Петра і Павла в Перемишлянах побудований в 1645 році для монастиря домініканців коштом магнатів Потоцьких, що володіли містом.

У 1730 році костел був реконструйований і незабаром став парафіяльним. Після Другої світової війни храм був закритий і відновив роботу лише в 1997 році. Проведено реставрацію.

Збереглося внутрішнє оформлення, виконане за проєктом Політинського.

Стародавній оборонний костел Святих Миколая та Анни в Бібрці, за однією з версій, заснований у 1402 році легендарним польським лицарем Завішем Чарним, героєм роману Генрика Сенкевича "Хрестоносці".

У верхній частині стін західного об'єму збереглися бійниці. Храм було зруйновано під час набігу татар у 1621 році, але через деякий час відновлено. Після ґрунтовної перебудови в 1914-1922 pоках Миколаївський костел втратив первісний вигляд. При реконструкції було збережено західну частину споруди (XVII сторіччя), інші частини зведено наново.

Архітектура костелу святих Миколая та Анни гранично лаконічна. Єдиний декоративний елемент, що пожвавлює західний фасад, - це глуха аркада на фронтоні.

Костел Святого Духа в Глинянах збудований у 1791-1831 роках у стилі раннього класицизму, проте на початку XX століття його перебудували у стилі необарокко.

До того в Глинянах із XIV сторіччя було збудовано кілька дерев'яних костелів, які часто горіли під час пожеж. Новий кам'яний храм був освячений у 1840 році – ці цифри вказані на фасаді. Головною святинею була ікона Лопатинської Богоматері, яку наприкінці Другої світової війни вивезли до Польщі.

За радянських часів будівля використовувалася як склад, потім службові приміщення.

У 2000 році відреставрований Святодухівський костел було заново освячено. Належить римсько-католицькій громаді міста.