Пам'ятки Львівської області

Костел Святого Духа в Глинянах збудований у 1791-1831 роках у стилі раннього класицизму, проте на початку XX століття його перебудували у стилі необарокко.

До того в Глинянах із XIV сторіччя було збудовано кілька дерев'яних костелів, які часто горіли під час пожеж. Новий кам'яний храм був освячений у 1840 році – ці цифри вказані на фасаді. Головною святинею була ікона Лопатинської Богоматері, яку наприкінці Другої світової війни вивезли до Польщі.

За радянських часів будівля використовувалася як склад, потім службові приміщення.

У 2000 році відреставрований Святодухівський костел було заново освячено. Належить римсько-католицькій громаді міста.

Величний костел Святого Лаврентія в Жовкві побудований на початку XVII сторіччя за проєктом архітектора Павла Щасливого.

Задуманий як головний храм міста, усипальниця родини Жолкевських та пантеон лицарської слави. В підземеллі похований сам засновник міста - польний гетьман коронний, львівський каштелян Станіслав Жолкевський, його дружина та син, а також родина Даниловичів та Якуб Собеський (батько короля Яна Собеського), за що поляки називають костел "Малим Вавелем".

В інтер'єрі збереглися мармурові надгробки зі скульптурами роботи Войцеха Зичливого: чоловічі постаті в лицарських обладунках, жіночі - у традиційних довгих сукнях. Також інтер'єри прикрашали мальовничі полотна XVII сторіччя: "Битва під Віднем", "Битва під Хотином", "Битва під Калушином" (зараз вони в Олеському замку). Ренесансний портал оформлений зображеннями святих, на фронтоні встановлено скульптуру Михайла Архангела.

Біля костелу стоїть пізньоренесансна дзвіниця, побудована в XVI сторіччі як оборонна вежа. До неї примикає частина міської стіни, що збереглася.

За радянських часів костел Святого Лаврентія було закрито, проте зараз повернуто католицькій парафії, відреставровано польськими фахівцями.

Величний костел Святого Миколая височить у центрі селища Куликів.

Оборонний храм побудований у 1538 році коштом князя Миколи Гербурта Одноновського на місці початкового римо-католицького храму, заснованого ще в XIV сторіччі.

Складений із тесаного каменю Миколаївський костел досі зберігає суворі готичні риси. Всередині збереглися розписи ХІХ століття роботи художника Антонія Качмарського За легендою, підземні ходи вели від костелу аж до Жовкви.

У 1940-х роках куликівський храм було закрито.

У 2000 році повернуто римо-католицькій громаді Куликова. Проведено реставрацію, внаслідок якої будівля втратила шарм давнини.

Костел Святого Миколая у Старому Самборі має давню історію.

Католицька парафія заснована в місті ще в XV сторіччі, тоді ж було збудовано дерев'яний храм. У XVI столітті коштом королеви Бони Сфорца побудований кам'яний готичний костел. У 1753 році він був реконструйований коштом польського короля Августа III, але через сторіччя він занепав і був розібраний.

Нинішня будівля костелу в стилі неоготики збудована в 1903 році (архітектор Яблонський). Інтер'єри розписав львівський художник Леонард Вінтеровський.

У 1940-х роках храм був закритий, приміщення використовувалося як склад. У 1991 році Миколаївський костел було повернуто католицькій громаді Старого Самбору.

Костел Святого Миколая у Вижнянах заснований у 1400 році, хоча тоді він, ймовірніше за все, був ще дерев'яним.

Неодноразово перебудовувався, зокрема у 1651 та 1750 роках. У нинішньому вигляді, що поєднує риси готики та бароко, відбудований у 1929-1931 роках за проєктом архітектора Броніслава Віктора. Фресковий розпис виконано під керівництвом львівського художника Станіслава Тейсейра в 1942-1943 роках. На хорах залишилися залишки органу.

Наразі храм закрито, будівля потребує реставрації.

Католицький костел Святого Станіслава в Буську збудовано у 1768-1780 роках на місці старого дерев'яного парафіяльного храму, спаленого козаками під час Визвольної війни.

Земельну ділянку та частину коштів на будівництво виділив польський король Станіслав Август. Будівля в стилі бароко спроєктована за одним із типових проєктів, розроблених раніше відомим європейським архітектором Бернардом Меретином (аналогічні храми збереглися в Березівцях та Лопатині). Костел мав чотири бічні вівтарі: Святого Станіслава, Святого Іоанна Непомука, Пресвятої Діви Марії Непорочної та Святого Антонія Падуанського. У головному вівтарі була скульптура, що представляла Пресвяту Трійцю, і чудотворний образ Матері Божої Святого Розарію. Цей образ Юрій Вишневецький у 1608 році подарував домініканському костелу Буська, після закриття якого ікону перенесли до парафіяльного храму.

У 1944-1946 роках костел Святого Станіслава було закрито, у будівлі розмістили фільмотеку. Богослужіння відновилися в 1991 році.

Костел Святого Станіслава в Самборі є частиною цілого монастирського комплексу ордена єзуїтів, спорудженого в період з 1709 по 1751 рік за проєктом архітекторів Яна Деламаріса та Павла Гіжицького.

Костел у стилі бароко, прямокутний у плані, тринефний, базилікальний тип. Головний фасад фланкований низькими двоярусними вежами, завершеними трикутними фронтонами. В інтер'єрі шість опорних стовпів несуть систему склепінь.

Поруч у 1756-1759 роках архітектор Каршницький збудував барокову будівлю єзуїтського колегіуму.

Після ліквідації ордена єзуїтів монастир та колегіум перейшли до бернардинів. В 1935 році в костелі було змонтовано орган, збудований чесько-австрійською фірмою Gebruder Rieger з Південної Моравії, який після реставрації 1980-1987 років діє і зараз.

Келійний корпус монастиря бернардинів із радянських часів займає самбірське училище культури.

Будівля костела Святого Станіслава використовується як зал органної музики. Концерти відбуваються щосуботи об 11:30.

Римо-католицький костел Святого Якова Апостола збудований у Краківці в 1785-1787 роках у неокласичному стилі коштом Ігнатія Цетнера. Колишній костел, заснований 1425 року, коли Краковець отримав Магдебурзьке право, був дерев'яним.

Новий мурований католицький храм за проєктом Доменіко Мерліні мав 7 вівтарів. Фасад його раніше прикрашав портик із колонами. На фризі зберігся рельєф "Алегорія віри".

За радянських часів храм використовувався як виробниче приміщення.

Наразі костел Святого Якова в Краківці знову освячений.

Римо-католицький костел Святої Марії Магдалини заснований в 1600 році ченцями-домініканцями на місці старого дерев'яного костелу за міськими стінами Львова.

При костелі було відкрито домініканський монастир та семінарія. Автори проєкту монастирського комплексу – архітектори Войцех Келар та Мартин Годний.

У 1648 році монастирські укріплення захопили війська Богдана Хмельницького. Згодом будівля костелу неодноразово зазнавала змін. У 1754-1758 роках костел розширив та перебудував архітектор Мартин Урбанік, було змінено фасади, добудовано вежі.

Під час секуляризаційної реформи австрійського імператора Йосипа II у 1786 році костел зробили парафіяльним, а в монастирі було засновано в'язницю для жінок легкої поведінки (закрита в 1922 році).

Сучасний вигляд костел набув в 1870 році. В архітектурі будівлі поєднуються елементи стилів бароко та ренесансу.

У костелі святої Марії Магдалини встановлено найбільший в Україні орган, виготовлений в 1932 році чеською фірмою Rieger-Kloss. З радянських часів в будівлі розміщується Львівський Будинок органної та камерної музики.

З 1998 року відновлено богослужіння.

Римо-католицький костел Семи Скорбот Діви Марії збудований в 1892 році.

До того з XVII сторіччя у Сколе був дерев'яний костел. Новий кам'яний католицький храм було споруджено за проєктом архітектора Альфреда Камінобродського на пожертвування парафіян.

Після Другої світової війни костел був закритий, приміщення використовувалося як склад.

У 1994 році костел Семи Скорбот у Сколе було заново освячено та відреставровано.

Костел-санктуарій Успіння Пресвятої Богородиці побудований в Рудках в 1728 році коштом роду Урбанських на місці більш раннього, дерев'яного костелу, який був заснований ще в XIV сторіччі та неодноразово перебудовувався.

В ньому зберігалася давня чудотворна ікона Богоматері Рудковської, відома як "Цариця Бещад". Після того як у 1921 році ікона була коронована Римським Папою, Успенський костел в Рудках став однією з найшанованіших сакральних споруд у довоєнній Польщі. У 1946 році ікону було вивезено до Польщі (в 1995 році в костел було повернуто лише копію).

Поруч збереглася вежа-дзвіниця XVII століття, що залишилася ще з часів дерев'яного храму.

У костелі знаходиться усипальниця родини відомого польського драматурга Александера Фредро, чий маєток знаходився в сусідньому селі Вишневе.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (колишній Вознесенський костел) заснований у Золочеві в 1730 році разом із монастирем та колегією піарів.

Після ліквідації ордену піарів австрійською владою в 1788 році костел був закритий, у будівлі розмістили склади. В 1838 році сюди перемістилася римо-католицька парафія з Воскресенського храму, яка перейшла греко-католикам.

За радянських часів це був єдиний діючий костел між Львовом та Збручем.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії виконаний у пишному стилі пізнього бароко. Під час реставрації в 1878 році на головному фасаді зведено чотирикутну вежу з годинником з тесаного каменю, фанерований фронтон, дах покритий оцинкованою бляхою, у нішах встановлено п'ять кам'яних скульптур. Склепіння нефа та апсид багато оформлені різьбленням та розписами.

Римо-католицький костел Успіння Пресвятої Діви Марії заснований у Жидачеві в 1301 році.

Спочатку був дерев'яним. В 1415 році брат короля Свидригайла, який володів цими землями, прикрасив храм. У 1602 році коштом Миколи Лігензи та Єжи Жолчинського було розпочато спорудження кам'яного Успенського костелу.

В 1676 році в цьому храмі польський король Ян III Собеський відслужив молебень на честь перемоги над турками під Жидачевом.

У 1895 році в костелі сталася пожежа, і лише в 1938 році було завершено реконструкцію.

За радянських часів Успенський костел було закрито, у ньому спочатку розмістили автовокзал, а потім краєзнавчий музей.

Нині костел Успіння Пресвятої Діви Марії чинний.

За легендою, на трьох пагорбах за містом раніше був родовий маєток, до якого веде підземний хід із костелу. До цих пір збереглися старі "панські" стайні, в яких зараз навчальні класи та гаражі місцевого професійного ліцею.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії в Турці збудований у 1779 році на місці першого дерев'яного римо-католицького храму, який був заснований у 1730 році з ініціативи магната Антонія Калиновського, який володів містом у ті часи.

Калиновський запросив до Турки отців-єзуїтів і доручив їм опіку над нечисленним католицьким приходом міста. У 1749 році орден єзуїтів було ліквідовано австрійським урядом і Успенський костел став парафіяльним.

У 1906-1914 роках проведено реконструкцію за проєктом Станіслава Маєрського. Після радянського періоду запустіння в 1992 році Успенський костел повернули турківським римо-католикам.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії у Білому Камені – один із найкращих творів львівського архітектора Амвросія Прихильного.

Засновниками храму були князь Юрій Корибут Вишневецький та його дружина Тереза.

Успенський костел оточений кам'яною стіною з виїзними воротами та двома дзвіницями. Настінні розписи в інтер'єрі виконані в кінці XVIII сторіччя.

У 1983-1991 роках храм використовувався Львівською галереєю мистецтв.

Костел Успіння Пресвятої Діви Марії гармонійно поєднує елементи архітектури бароко та ренесансу.